| rdfs:comment
| - Tadeusz Korzon (1839—1918) was a historian specializing in the history of Poland. (en)
- Tadeusz Korzon (Minsk, 9 novembre 1839 – Varsavia, 18 marzo 1918) è stato uno storico polacco, specializzato in storia della Polonia. (it)
- Tadeusz Korzon (ur. 9 listopada 1839 w Mińsku, zm. 8 marca 1918 w Warszawie) – polski historyk, uczestnik powstania styczniowego, wykładowca Uniwersytetu Latającego, czołowy przedstawiciel warszawskiej szkoły historycznej, członek honorowy Towarzystwa Muzeum Narodowego Polskiego w Rapperswilu od 1892 roku, członek Towarzystwa Historycznego we Lwowie oraz Towarzystwa Naukowego Warszawskiego i Poznańskiego. (pl)
- Тадеуш Ко́рзон (Коржон, польск. Tadeusz Korzon; 1839, Минск — 1918, Варшава) — польский историк. Выдающийся представитель варшавской исторической школы, автор монографий, учебников по общей истории, ряда статей по теории и методике исторического исследования, историографии.Был членом Ягеллонского университета (1902). (ru)
- Tadeusz Korzon, född 9 november 1839 i Minsk, död 8 mars 1918 i Warszawa, var en polsk historiker. Korzon studerade juridik och historia vid Moskvauniversitetet, verkade senare som gymnasielärare i Kaunas, men inblandades i den polska frihetsrörelsen 1861 och levde några år som förvisad i det inre av Ryssland, ägnade sig från 1867 åter åt lärarverksamhet, men blev 1900 bibliotekarie vid Zamoyskiinstitutionen. (sv)
- Тадеуш Корзон (пол. Tadeusz Korzon; *9 листопада 1839, Мінськ — †18 березня 1918, Варшава) — польський історик. Видатний представник варшавської історичної школи, відомий як автор монографій, підручників з загальної історії, статей з теорії та методики історичного дослідження, історіографії, член Краківської Академії наук (1902 рік). Пристрасть до історії виразно розвинулась в нього лише в Москві, де навчаючись на юридичному факультеті Московського університету(1855—1859) слухав курси історії професорів Грановського і , товаришував з Лімановським і . (uk)
|
| has abstract
| - Tadeusz Korzon (1839—1918) was a historian specializing in the history of Poland. (en)
- Tadeusz Korzon (Minsk, 9 novembre 1839 – Varsavia, 18 marzo 1918) è stato uno storico polacco, specializzato in storia della Polonia. (it)
- Tadeusz Korzon (ur. 9 listopada 1839 w Mińsku, zm. 8 marca 1918 w Warszawie) – polski historyk, uczestnik powstania styczniowego, wykładowca Uniwersytetu Latającego, czołowy przedstawiciel warszawskiej szkoły historycznej, członek honorowy Towarzystwa Muzeum Narodowego Polskiego w Rapperswilu od 1892 roku, członek Towarzystwa Historycznego we Lwowie oraz Towarzystwa Naukowego Warszawskiego i Poznańskiego. (pl)
- Тадеуш Ко́рзон (Коржон, польск. Tadeusz Korzon; 1839, Минск — 1918, Варшава) — польский историк. Выдающийся представитель варшавской исторической школы, автор монографий, учебников по общей истории, ряда статей по теории и методике исторического исследования, историографии.Был членом Ягеллонского университета (1902). (ru)
- Tadeusz Korzon, född 9 november 1839 i Minsk, död 8 mars 1918 i Warszawa, var en polsk historiker. Korzon studerade juridik och historia vid Moskvauniversitetet, verkade senare som gymnasielärare i Kaunas, men inblandades i den polska frihetsrörelsen 1861 och levde några år som förvisad i det inre av Ryssland, ägnade sig från 1867 åter åt lärarverksamhet, men blev 1900 bibliotekarie vid Zamoyskiinstitutionen. Korzon utövade en mångsidig historisk författarverksamhet; viktigast är hans vidlyftiga, särskilt från ekonomisk-statistisk synpunkt epokgörande skildring av Polens inre historia under dess siste kung (Wewnętrzne Dzieje Polski za Stanislawa Augusta, 1882–86; andra upplagan, I–VI, 1897–98), hans stora biografi av Tadeusz Kościuszko (1894) och hans breda, för Polens inre historia mycket givande skildring av Johan III Sobieskis liv intill kungavalet (Dola i niedola Jana Sobieskiego 1629–73, I–III, 1898). Dessutom utgav han historiska läroböcker och utövade ett omfattande redaktionellt medarbetarskap i den stora, sedan 1890 utkommande polska encyklopedin. (sv)
- Тадеуш Корзон (пол. Tadeusz Korzon; *9 листопада 1839, Мінськ — †18 березня 1918, Варшава) — польський історик. Видатний представник варшавської історичної школи, відомий як автор монографій, підручників з загальної історії, статей з теорії та методики історичного дослідження, історіографії, член Краківської Академії наук (1902 рік). Пристрасть до історії виразно розвинулась в нього лише в Москві, де навчаючись на юридичному факультеті Московського університету(1855—1859) слухав курси історії професорів Грановського і , товаришував з Лімановським і . Кандидатська дисертація Корзона на тему «Порівняльний погляд на французький та англійський кримінальні процеси» була нагороджена золотою медаллю і надрукована в 1861 році в «Журналі Міністерства Юстиції». Під впливом значного (до 600 осіб) земляцтва польських студентів, які були зорганізовані в «Загал», з переважно демократично-патріотичними поглядами, закінчивши навчання, відхилив пропозицію професора , щоб при ньому навчатись на професора правника, і осів в Ковно на посаді вчителя гімназії (1859—1861). З 1861 року був секретарем у Тимчасовому комітеті, потім в губернській управі з селянських справ; цю важливу для польського суспільства громадську діяльність було перервано відголосками маніфестацій з Варшави напередодні повстання. Корзон поширював ці заклики, тобто народні жалі та патріотичні співи, у костелах на ковенщині. Коли раптом співи припинились, влада зрозуміла, що це не спонтанні прояви, а керована діяльність, і Тадеуш був спочатку заключний під домашній арешт, а потім в монастир кармелітів. Він був звинувачений у образі честі Монарха, оскільки на знайденому під час обшуку рукописі були замітки, як встановила експертиза, написані рукою Корзона, образливі для царів. На слідстві Тадеуш вів себе зарозуміло і був засуджений до смертної кари. Пізніше вирок суду був замінений адміністративною депортацією на Урал. У супроводі своєї жінки Ядвіги, з якою одружився 27 жовтня 1862 року у в'язниці, Корзон провів в Уфі, а потім в Оренбурзі, 5 років і там пережив період січневого повстання. Після заборони полякам читати лекції з метою отримання прибутку становище Корзонів стало критичним. Від голоду Корзон рятувався займаючись живописом, фотографуванням і кресленням. В цей час він також захопився читанням книг. Лише указ від 17 травня 1867 уможливив повернення Корзуна через Самару, Москву і Санкт-Петербург до Литви, але його гарячий прийом місцевими польськими колами схилив поліцію до видворення Корзонів з Литви до Пйотркува-Трибунальського де вони провели ще два роки під наглядом і без сталих доходів. Нарешті в вересні 1869 р. Корзони оселились у Варшаві; аж до 1883 р. їм були не доступні так звані західні провінції, тобто Литва та Русь. Перші тридцять років у Польщі (1867—1897) пережив Корзун зі своєю вірною і хороброю супутницею життя у важких умовах. Спочатку він працював приватним викладачем російської мови, допомагав собі перекладами, а потім влаштувалася на скромну посаду на Привіслінській залізниці. У 1876-86 роках викладав Школі Економіки ім. Кроненберга. Жив він в основному за рахунок друку статей у часописах, таких як «Tygodnik illustrowany», «Kłosy», «Ateneum», «Biblioteka Warszawska», «Muzeum», «Niwa», «Kwartalnik Historyczny». (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
