| rdfs:comment
| - Jàfar as-Sàdiq (àrab: جعفر الصادق, Jaʿfar as-Sādiq) (Medina, 702 - 765) és considerat pels musulmans xiïtes imamites i ismaïlites com el sisè imam infal·lible o successor del profeta Mahoma. De fet, és l'últim imam reconegut conjuntament per aquests dos grups xiïtes i, precisament, la disputa per saber qui l'havia de succeir va provocar la seva divisió. És considerat per la tradició com un gran erudit islàmic, teòleg i filòsof, i és a l'origen de l'escola (màdhhab) de jurisprudència (fiqh) xiïta anomenada jafarita. També es diu que va ser astrònom, alquimista i metge, així com el mestre del farmacèutic i alquimista Jàbir ibn Hayyan (Geber) i d'Abu-Hanifa an-Numan, fundador de l'escola hanafita de jurisprudència sunnita. (ca)
- Dža'far as-Sádik (702 Medína - 765 Medína; arabsky: جعفر الصادق) je podle šíitských sekt isná ašaríji a ismá'ílíji šestým imámem. Je to v pořadí poslední imám, kterého uznávají obě sekty; spor o jeho nástupce vedl k rozkolu v šíitských řadách. Pro svou zbožnost a islámskou učenost je as-Sádik ceněn i sunnity. Je od něj odvozován Dža'farovský mazhab. Byl vzdělán v mnoha vědních odvětvích, byl též učitelem Abú Hanífy, od něhož je odvozován sunnitský hanífovský mazhab. (cs)
- Abū ʿAbd Allāh Dschaʿfar ibn Muhammad as-Sādiq (arabisch ابو عبد الله جعفر بن محمد الصادق, DMG Abū ʿAbd Allāh Ǧaʿfar ibn Muḥammad aṣ-Ṣādiq; * 699/700 oder 702/703 in Medina; † 765) war der sechste Imam der Imamiten. Die Ismailiten verehren ihn als ihren fünften Imam. Die zwölfer-schiitische Rechtsschule wird nach ihm als Dschaʿfarīya bezeichnet, wenn auch nur wenige Regeln unmittelbar auf ihn zurückführbar sind. (de)
- Jaʿfar ibn Muḥammad ibn ʿAlī al-Ṣādiq (arabieraz: جعفر بن محمد الصادق; c. 702 – 765), normalean Jaʿfar al-Ṣādiq (euskaraz: «Jafar Zintzoa») deitua, VIII. mendeko teologo eta legelari xiita izan zen. bere aita ordezkatu zuenean, xiita duodezimanoen seigarren eta ismailien bostgarren imam bilakatu zen. (eu)
- ジャアファル・アッ＝サーディク（アラビア語: جعفر الصادق, 702年4月20日 - 765年12月13日）、全名アブー・アブドゥッラー・ジャアファル・イブン・ムハンマド・イブン・アリー・イブン・フサイン・アッ＝サーディクは、シーア派・イマーム派の第6代イマーム。アッ＝サーディクとは「信に値する者」の意。 クーファの街を拠点に活動し、神学者・法学者としても著名。ジャアファル・アッ＝サーディクの法判断はのちのシーア派法学においてジャアファル法学派の基礎となっており、イマーム派シーア派の教義を確立したイマームといってよい。しかしジャアファル・アッ＝サーディクの名声はシーア派内に留まるものではなく、信頼性の非常に高いハディースの伝承者として、また学問全般に対する貢献からスンナ派のあいだでも高い崇敬を受けた。 またジャアファル・アッ＝サーディクの後継をめぐって、のちに主流派となる12イマーム派と今日のアーガー・ハーンの家系に連なるイスマーイール派との分裂がおこっている。 (ja)
- 维基语录上有关贾法尔·萨迪克的语录贾法尔·萨迪克（阿拉伯语：جعفر الصادق）（702年4月20日－765年12月14日）是伊斯兰教义学家和伊斯兰教法学家，什叶派主流派别的第六任伊玛目，被认为是什叶派主流教义的真正奠基人，同时对伊斯兰教义学和教法学做出重大贡献，也深受逊尼派穆斯林的尊重。什叶派主流教法学亦为其所创成，故什叶派主流教法学派别称贾法里派，与逊尼派四大教法学派并称，为第五教法学派。 (zh)
- أبو عبد الله جعفر بن محمد الصادق، (ولد يوم 17 ربيع الأول 80 هـ في المدينة المنورة وتوفي فيها في مساء 25 شوال من سنة 148 هـ)، إمام من أئمة المسلمين وعالم جليل وعابد فاضل من ذرية الحسين بن علي بن أبي طالب وله مكانة جليلة عظيمة لدى جميع المسلمين. يقال أنه من أوائل الرواد في علم الكيمياء حيث تتلمذ على يديه أبو الكيمياء جابر بن حيان، ويرى بعض الباحثين أن جعفر الصادق ألتقى بخالد بن يزيد بن معاوية وأخذ عنه الكيمياء وقد تمت التعمية على هذه المعلومة من قبل بعض المؤرخين لأسباب سياسية وعقدية. كذلك فقد كان عالم فلك، ومتكلماً، وأديباً، وفيلسوفاً، وطبيباً، وفيزيائياً. (ar)
- Ĝaʿfar as-Sadik (arabe ابو عبد الله جعفر بن محمد الصادق, Abū ʿAbd Allāh Ĝaʿfar ibn Muḥammad aṣ-Ṣādiq; naskiĝis 699/700 aŭ 702/703 en Medino; mortis 765) estis sesa imamo de la ŝijaisma branĉo de Islamo. Lia kompleta nomo estas Ĝaʿfar Ibn Muhammad Ibn ʿAli Ibn Husejn Ibn ʿAli. Li estis pranepo de Husejn, unu de la filoj de Fatima, filino de la Profeto Mahomedo kaj de Ali, kvara kalifo de la nomitaj "Raŝidunoj" (bone gviditaj). (eo)
- Ŷá‘far al-Sádiq, (17 Rabi‘ al-Awwal [83 DH] – 25 Shawwal [148 DH]) con la kunya Abu Abdullah y el título al-Sádiq, conocido como Imam Yá‘far al-Sádiq o abreviado como Imam al-Sádiq; Es el sexto imam de los chiitas duodecimanos y el quinto imam de los Ismailitas después de su padre Muhámmad al-Báqir y antes de su hijo Musa al-Kázim. Es conocido como el jefe de la secta Ya'fari y también el jefe de la secta chiita debido a su posición científica especial. Su linaje se remonta a Ali ibn Abi Tálib por parte de su padre y a Muhámmad ibn Abi Bakr por parte de su madre, Umm Farwah. (es)
- Jaʿfar ibn Muḥammad ibn ʿAlī al-Ṣādiq (Arabic: جعفر بن محمد الصادق; c. 702 – 765 CE), commonly known as Jaʿfar al-Ṣādiq (lit. 'Ja'far the truthful'), was an 8th-century Shia Muslim scholar, jurist, and theologian. He was the founder of the Jaʿfarī school of Islamic jurisprudence and the sixth Imam of the Twelver and Ismāʿīlī denominations of Shīʿa Islam. The traditions (ḥadīth) recorded from al-Ṣādiq and his predecessor, Muḥammad ibn ʿAlī al-Bāqir, are said to be more numerous than all the ḥadīth reports preserved from the Islamic prophet Muhammad and the other Shīʿīte Imams combined. Among other theological contributions, he elaborated the doctrine of nass (divinely inspired designation of each Imam by the previous Imam) and isma (the infallibility of the Imams), as well as that of taqiy (en)
- Abû `Abdillâh Ja`far bin Muhammad al Sâdiq (arabe : أبو عبد الله جعفر بن محمد الصادق), né le 17 Rabi’ al-Awwal 83 AH / 20 avril 702 à Médine, et mort le 25 Chawal 148 AH / 14 décembre 765 dans la même ville, aussi connu sous le nom de Jafar al-Sadiq ou simplement as-Sadiq (le véridique), est le sixième imam pour les chiites duodécimains et le cinquième pour les ismaéliens, ainsi qu'une figure majeure dans les madahib hanafites et malikites de jurisprudence sunnite. Il était un descendant du premier imam et quatrième calife bien guidé Ali du côté de son père, Muhammad al-Bâqir, et du fils du premier calife bien guidé (en) du côté maternel de sa famille, Umm Farwah bint al-Qasim. Muhammad ibn Abou Bakr a été élevé par Ali, mais n’était pas son fils. Ali avait l'habitude de dire : « Muhammad (fr)
- Ja'far ash-Shadiq (Bahasa Arab: جعفر الصادق), nama lengkapnya adalah Ja'far bin Muhammad bin Ali bin Husain bin Ali bin Abu Thalib, adalah Imam ke-6 dalam tradisi Syi'ah. Ia lahir di Madinah pada tanggal 17 Rabiul Awwal 83 Hijriyah / 20 April 702 Masehi (M), dan meninggal pada tanggal 25 Syawal 148 Hijriyah / 13 Desember 765 M. Ja'far yang juga dikenal dengan julukan Abu Abdillah dimakamkan di Pekuburan Baqi', Madinah. Ia merupakan ahli ilmu agama dan ahli hukum Islam (fiqih). Aturan-aturan yang dikeluarkannya menjadi dasar utama bagi mazhab Ja'fari atau Dua Belas Imam; ia pun dihormati dan menjadi guru bagi kalangan Sunni karena riwayat yang menyatakan bahwa ia menjadi guru bagi Abu Hanifah (pendiri Mazhab Hanafi) dan Malik bin Anas (pendiri Mazhab Maliki). Perbedaan tentang siapa yang me (in)
- Jaʿfar al-Ṣādiq, ossia Abū ʿAbd Allāh Jaʿfar ibn Muḥammad ibn ʿAlī (Arabo جعفر بن محمد الصادق; Medina, 20 aprile 702 – Medina, 14 dicembre 765), è stato il sesto Imam sciita duodecimano, ismailita e alawita/Mustaʿlī, nonché quinto Imam Nizārī. Figlio di Muhammad al-Baqir e di Umm Farwa (Fāṭima bt. al-Qāsim b. Muhammad b. Abī Bakr), nacque a Medina il 20 aprile del 702 e morì nella medesima città il 14 dicembre del 765. È inumato nel cimitero cittadino del Baqiʿ al-Gharqad. Il suo Imamato durò per 31 anni, dal 734 al 765. Sposò , e tra i suoi figli figurano: (it)
- Imam Jafer Sadiq of Ja'far al-Sadiq (Arabisch: جعفر الصادق, Turks: İmâm Câʿfer es-Sâdık of Cafer-i Sadık), volledige naam Ja'far ibn Muhammad ibn Ali ibn Husayn (Medina, 20 april 702 - 4 december 765) was een afstammeling van de islamitische profeet Mohammed (via zijn dochter Fatima) en Ali ibn Aboe Talib. Hij wordt beschouwd als de zesde imam van de Twaalf Imams door aanhangers van het sjiisme, alevitisme, bektashisme en het soefisme. (nl)
- Dżafar ibn Muhammad as-Sadik (arab. جعفر بن محمد الصادق, Ǧaʿfar ibn Muḥammad aṣ-Ṣādiq; ur. 23 kwietnia 702 w Medynie, zm. 7 grudnia 765 tamże) – muzułmański teolog i prawnik, według szyitów (imamitów i ismailitów) szósty prawowity przywódca muzułmańskiej wspólnoty. (pl)
- Jafar as-Sadiq, född 702 i Medina, död 765, arabisk religionslärd, rättslärd och vetenskapsman. Han var shiaimam (den sjätte enligt imamiterna och den femte enligt ismailiterna).Han betraktas som ofelbar av shiitiska muslimer. Abu Hanifa och Malik ibn Anas, som grundade två sunnitiska lagskolor (madhhab), studerade för Jafar as-Sadiq. Det gjorde även som etablerade den mutazilitiska skolan inom islamisk teologi (kalam). Efter as-Sadiqs bortgång splittrades shiitiska muslimer över frågan om hans efterträdare. Enligt imamiterna eller tolv-imam-shiiterna var Musa al-Kazim hans rätta efterträdare. Ismailiterna eller sju-imam-shiiterna valde däremot en annan efterträdare. Imam Musa al-Kazim gick bort år 795 i Sindi ibn Shahiq. Även den kända fysikern och kemisten Jaber ibn Hajjan eller Geber s (sv)
- Джафар ібн Мухаммед Абу Абдаллах (араб. جعفر بن محمد الصادق) — 6-й імамітський імам. Засновник Джафаритського мазхабу. Народився, жив і помер у Медині. Джафар ас-Садик не брав ніякої участі у політичній діяльності та не претендував на імамат. Він був переконаним противником збройної боротьби за владу, засуджував виступи своїх родичів (Зайда ібн Алі в Куфі у 739—740 рр., Мухаммеда ан-Нафс аз-Закія в 762 р. у Хіджазі), зберігав мирні стосунки з омеядським халіфом Хішамом та аббасидським халіфом Мансуром, не зважаючи на їх жорстокі репресії проти Алідів. Більше того, після поразки Омеядів він відмовився від халіфату, запропонованого йому як голові Алідів. Основну роль, очевидно, відіграв тверезий розрахунок — реальна влада знаходилась тоді в руках прибічників Аббасидів. (uk)
- Абу́ Абдулла́х Джафа́р ибн Муха́ммад аль-Кураши, более известный как Джафар ас-Садик (араб. جعفر الصادق; 702, Медина — 765, Медина) — исламский богослов, потомок пророка Мухаммада, факих, мухаддис. Эпоним джафаритского мазхаба. Шииты-имамиты и исмаилиты почитают его в качестве шестого непогрешимого имама. Согласно доктрине шиитов-имамитов обладал эзотерическими знаниями (джафр). Не претендовал на власть в Халифате и всячески отказывался от какого-либо участия в политической деятельности. Среди его учеников были как «крайние» шииты, так и основатели суннитских мазхабов. Джафару ас-Садику приписывается ряд произведений по хадисам, фикху, тафсиру, однако их авторство ставится под сомнение. После смерти Джафара ас-Садика шииты разделились на несколько общин, в том числе исмаилитская ветвь шии (ru)
|
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)