| rdfs:comment
| - التابو أو الطابوه (ج. تابوهات أو طابوهات) كلمة بولينيزية تطلق على (المحظور في نظر المجتمع)، أي ما تعتبره أعراف المجتمع (أو السياسة أو جهة أخرى) من المحرمات (وليس حتمًا وفق الشريعة التي يدين بها ذاك المجتمع) وإن كانت في بعض الأحيان تقرن لدى البعض بمفهوم «الحلال» و«الحرام». فالتابو أي خط أحمر لا يقبل المجتمع تجاوزه بغض النظر عن مدى كون (التابو) مبررا أو حتى متناسقا مع القوانين والشرائع. (ar)
- Un tabú (del tongalès tabu, ‘prohibit’) és una prohibició simbòlica establerta per unes convencions socials determinades. Aquest concepte va ser introduït a Europa el 1777 pel capità James Cook, que havia documentat la paraula a l'illa de Tonga. Tot i tractar-se inicialment d'un tecnicisme pertanyent a l'etnologia, actualment el terme ha passat a emprar-se tant en el llenguatge popular com en sociologia, psiquiatria o història de les religions. (ca)
- Ο όρος ταμπού προέρχεται από τις γλώσσες της Πολυνησίας (λ.χ. Τόνγκα ή Φίτζι) και σημαίνει «απαγορευμένος». Στην πρωταρχική του έννοια, αφορά πρωτόγονους πολιτισμούς, και σημαίνει το πρόσωπο ή το αντικείμενο που απαγορεύεται να πλησιάσει, να αγγίξει, να κατονομάσει ή να χρησιμοποιήσει κανείς, επειδή θεωρείται ιερό ή μιαρό. Το ταμπού θεωρείται μιαρό και ακάθαρτο, προξενώντας κακό σ' όποιον έρθει σε επαφή μ' αυτό. Έτσι, κατά συνέπεια, ταμπού σε μια γενικότερη σημασία είναι κάτι το απαγορευμένο με έννοια μαγική και δεισιδαιμονική. (el)
- ( 터부는 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 터부 (동음이의) 문서를 참고하십시오.)( 타부는 여기로 연결됩니다. 불교 용어인 타부(他部)에 대해서는 변행인#변행수면·비변행수면 문서를 참고하십시오.)
금기(禁忌) 또는 터부(taboo)는 사회적인 관습이나 미신적인 관념에 의거하여 특정 행위를 엄격히 금하는 것이다. 미신적 금기로는 민간신앙에 의해 신성하거나 더러운 것에 접촉하지 않게 하는 금기가 있고, 개인이나 사회에게 해를 끼친다는 인식 하에 터부시되는 것도 있다. (ko)
- タブー（taboo）とは、もともとは未開社会や古代の社会で観察された、何をしてはならない、何をすべきであるという決まり事で、個人や共同体における行動のありようを規制する広義の文化的規範である。ポリネシア語tabuが語源。18世紀末にジェームズ・クックが旅行記において、ポリネシアの習俗を紹介する際に用いたことから西洋社会に伝わり、その後世界各地に同様の文化があることから広まった。禁忌（きんき）という訳語も用いられる。 躾などを通して社会を構成する個々人の道徳の基となっていることも多いが、社会秩序の維持のためとして時の為政者に作為的に利用される危うさも孕んでいる（検閲・自主規制など）。 (ja)
- Een taboe is iets dat wordt beschouwd als ongepast om te gebruiken, te doen of over te spreken. Het schenden van een taboe in een bepaalde cultuur kan leiden tot reputatieschade, sociale uitsluiting of andere vormen van repercussie. Soms kan het schenden van een taboe leiden tot gerechtelijke vervolging. (nl)
- O tabu era, originalmente, uma instituição de fundamento religioso que atribuía caráter sagrado a determinados seres, objetos ou lugares, interditando qualquer contato com eles. Posteriormente, o termo passou a designar qualquer tipo de proibição. (pt)
- Tabu är ett religiöst eller socialt motiverat förbud mot något. Det kan handlar om en aktivitet eller att ens nämna ordet för begreppet. I traditionella, utomeuropeiska kulturer är det som är tabu något heligt eller farligt. I det moderna, sekulariserade (och västerländska) samhället handlar det i regel om företeelser som när de nämns väcker blygsel eller andra starka känslomässiga reaktioner. Exempel på företeelser som är tabu i princip överallt är incest, kannibalism och pedofili. Det som är tabu anses orent. (sv)
- Tabu je striktní sociální zákaz některé z lidských aktivit nebo označených za svaté a zakázané. Porušení tabu je obvykle ve společnosti považováno za nežádoucí a nepřípustné. Tento termín pochází z tonžštiny a objevuje se v mnoha . V těchto kulturách je tabu (nebo tapu či kapu) často spojeno s náboženstvím. Do Evropy toto slovo „přivezl“ v roce 1777 James Cook při návratu ze své cesty do jižních moří. Z angličtiny pak přešlo do většiny evropských jazyků. (cs)
- Ein Tabu beruht auf einem stillschweigend praktizierten gesellschaftlichen Regelwerk bzw. einer kulturell überformten Übereinkunft, die bestimmte Verhaltensweisen auf elementare Weise gebietet oder verbietet. Tabus sind unhinterfragt, strikt, bedingungslos, sie sind universell und ubiquitär, sie sind mithin Bestandteil einer funktionierenden menschlichen Gesellschaft. Dabei bleiben Tabus als soziale Normen unausgesprochen oder werden allenfalls durch indirekte Thematisierung (z. B. Ironie) oder beredtes Schweigen angedeutet: Insofern ist das mit Tabu Belegte jeglicher rationalen Begründung und Kritik entzogen. Gerade auf Grund ihres stillschweigenden, impliziten Charakters unterscheiden sich Tabus von den ausdrücklichen Verboten mit formalen Strafen aus dem Bereich kodifizierter Gesetze. N (de)
- Tabuo estas forta socia malpermeso, rilate al iu homa agado aŭ socia kutimo deklarita sankta kaj malpermesita. Rompi la tabuon estas ofenda laŭ socio. La termino devenas de la tonga lingvo kaj aperas en multaj polineziaj kulturoj. En tiuj kulturoj, tabu (aŭ tapu aŭ kapu) ofte havas specifajn religiajn signifojn. Ĝi akceptiĝis en Esperanto pere de la angla. La unua uzo en la angla estis de James Cook en 1771. (eo)
- La palabra tabú designa a una conducta inmoral o inaceptable para una sociedad, individuo, grupo humano o religión. Es la prohibición de algo supuestamente extraño o incorrecto (en algunas sociedades), de contenido comúnmente religioso, económico, político, social o cultural por una razón que no suele estar justificada o no requiere ser comprendida. Romper un tabú es considerado una falta grave por la sociedad. Algunos tabúes son, en efecto, delitos castigados por la ley, por lo que los tabúes son antecedentes directos del derecho. Hay tabúes fuertemente incorporados a las tradiciones de ciertas culturas, mientras otros responden a intereses políticos. (es)
- Tabu, antropologiaren ikuspegitik, egozten zaion izaera lohia edo sakratua dela medio, izaki, objektu edo ekintza batekiko ezartzen den debeku erlijiosoa da edo gaitzespen edo debeku hau jasotzen duena eta, zentsu zabalean, jatorri sozial eta morala duen debekua edo gaitzespena. Gizarte baten tabua haustea ezin barkatu den hutsegitea da gizarte horren barnean eta, batzuetan, legeak zigortutako delitu bilakatzen dira. Mota askotako tabu daude: Hitza hau tongerazko tabu hitzean du oinarria, inguruko hizkuntzetan "debekatua" esan nahi duena. Handik ingelesaren bidez mundu osora hedatu zen. (eu)
- En ethnologie, un tabou est un acte interdit parce que touchant au sacré, et dont la transgression est susceptible d'entraîner un châtiment surnaturel. À l'origine, observé dans les cultures polynésiennes le phénomène tabou s'est révélé, une fois la notion adoptée, répandu à travers le globe voire universel, y compris dans l'Occident moderne. Par extension, ce terme désigne dans un sens populaire un sujet qu'on ne doit pas évoquer selon les normes d'une culture donnée. (fr)
- Tabu (juga disebut pantangan) adalah suatu pelarangan sosial yang kuat terhadap kata, benda, tindakan, atau orang yang dianggap tidak diinginkan oleh suatu kelompok, budaya, atau masyarakat. Tindakan pelanggaran tabu biasanya tidak dapat diterima dan dapat dianggap menyerang. Beberapa tindakan atau kebiasaan yang bersifat tabu bahkan dapat dilarang secara hukum dan pelanggarannya dapat menyebabkan pemberian sanksi keras. Tabu dapat juga membuat malu, aib, dan perlakuan kasar dari lingkungan sekitar. (in)
- A taboo or tabu is a ban on something (usually against an utterance or behavior) based in a cultural sensibility that perceives it as excessively repulsive, sacred, or allowed only by certain persons. Such prohibitions are present in virtually all societies. Taboos are explicitly prohibited by custom and/or religion. (en)
- In una società umana un tabù (anche tabu nel solo senso proprio del termine, in ambito scientifico; dal polinesiano tapu, in hawaiano kapu) è una forte proibizione (o interdizione), relativa ad una certa area di comportamenti e consuetudini, dichiarata "sacra e proibita". Infrangere un tabù è solitamente considerata cosa ripugnante e degna di biasimo da parte della comunità. (it)
- Tabu – głęboki i fundamentalny zakaz kulturowy, którego złamanie powoduje spontaniczną i niejednokrotnie gwałtowną reakcję ze strony ogółu przedstawicieli tej kultury, gdyż jest przez nich odbierane jako zamach na całą strukturę tej kultury i jej integralność, czyli jako zagrożenie dla dalszego istnienia danego społeczeństwa. Tabu może obejmować czynności, miejsca, przedmioty, osoby lub słowa. W najpierwotniejszym znaczeniu terminu te czynności i elementy są zarazem zakazane i święte. Tabu zabrania głośno mówić, pisać, a nawet myśleć i zauważać sprawy nim objęte. (pl)
- Табу́ — строгий запрет на совершение какого-либо действия, основанный на вере в то, что подобное действие является либо священным, либо несущим проклятие для обывателей, под угрозой сверхъестественного наказания. (ru)
- Табу́ (від полінезійського слова tapu або tabu, що означало — заборона) — негативні приписи (категоричні заборони) на різні дії людей, порушення яких повинно спричинити відповідні санкції. Виникли і сформувалися на соціальній, магічній і релігійній основі в період первісного суспільства, у якому вони регламентували і регулювали життя індивідів і груп (родини, роду, племені та ін.). Сукупність табу, що накладаються жерцями і вождями, охоплювала різні сторони життя і поширювалася на: (uk)
- 禁忌或忌諱等（英語：Taboo），是基於文化觀念對某事（通常是針對某種言論或行為）的隱性禁止，認為它對普通人來說過於令人反感或過於神聖。 這種禁令幾乎存在於所有社會。 在比較的基礎上，禁忌，例如與食品有關的禁忌似乎根本沒有意義，因為習俗或宗教可能宣布不適合某一群體的事物可能完全被另一個群體接受。 “Taboo”一詞來自玻里尼西亞，意思是“明確識別”（玻里尼西亞語 ta，“標記”，pu，強度副詞，因此tapu，“明確識別”）。 航海家兼探險家詹姆斯·庫克在他的航海日誌中描述了波利尼西亞人的行為，他們使用“tapu”這個詞來表示任何被禁止做、看或觸摸的事情。 禁忌是一個社群基於一套共同認定的社會規則或文化改革的協議，以基本的方式命令或禁止某些行為。禁忌通常被認為是不需且不可懷疑的、嚴格的、無條件的，它們是普遍存在的，它們經常是正常運轉的人類社會的一部分。禁忌作為社會規範仍然不言而喻，或者透過間接主題化（例如反諷）或雄辯的沉默來表示：在這方面，被禁忌所覆蓋的東西被排除在任何合理的辯護和批評之外。正是由於它們的共同認定、隱含的特性，禁忌不同於成文法律領域中帶有正式處罰的明示禁令。 幾乎所有進入人類視野的生物、物體或情況都可以成為禁忌。禁忌可以涉及語言、事物（例如食物禁忌）、行為（例如亂倫禁忌）、衝突話題、植物和動物、資源的使用、個人或社會群體等。 政治正確的現象也與禁忌可能密切相關。 (zh)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)