The President of the Ukrainian People's Republic in exile (Ukrainian: Президент УНР в екзилі) was an official position of the Government of the Ukrainian People's Republic in exile after World War II. The post was created out of the "Chairman of the Directorate of Ukraine".
| Attributes | Values |
|---|
| rdf:type
| |
| rdfs:label
| - رئيس أوكرانيا (في المنفى) (ar)
- Presiden Ukraina (dalam pengasingan) (in)
- President of Ukraine (in exile) (en)
- Президент Української Народної Республіки в екзилі (uk)
|
| rdfs:comment
| - رئيس جمهورية أوكرانيا الشعبية في المنفى (بالأوكرانية: Президент УНР в екзилі) كان الموقف الرسمي للحكومة الأوكرانية في المنفى بعد الحرب العالمية الثانية. لقد تم تحويل المنصب بشكل أساسي من منصب رئيس مديرية أوكرانيا. (ar)
- The President of the Ukrainian People's Republic in exile (Ukrainian: Президент УНР в екзилі) was an official position of the Government of the Ukrainian People's Republic in exile after World War II. The post was created out of the "Chairman of the Directorate of Ukraine". (en)
- Presiden Republik Rakyat Ukraina dalam pengasingan (bahasa Ukraina: Президент УНР в екзилі) adalah jabatan resmi pemerintah Ukraina di pengasingan setelah Perang Dunia II. Jabatan tersebut dibentuk dari jabatan Ketua Direktorat Ukraina. (in)
- Президент Української Народної Республіки в екзилі — колишня офіційна посада українського уряду у вигнанні після Другої світової війни. Посада була реорганізована з посади голови директорії України. 10 липня 1948 року було прийнято «Тимчасовий закон про реорганізацію Державного Центру Української Народної Республіки в екзилі» який був скоординований поміж різними українськими політичними організаціями. Андрій Лівицький який був головою Директорії був погоджений Українською Національною Радою, як президент Української Народної Республіки в екзилі. З 1948 по 1992 рік було чотири президенти УНР у вигнанні. 15 березня 1992 року 10-та позачергова сесія Української Національної Ради прийняла резолюцію «Про передачу повноважень Державного центру УНР в екзилі державній владі в Києві і припинення р (uk)
|
| rdfs:seeAlso
| |
| foaf:depiction
| |
| dcterms:subject
| |
| Wikipage page ID
| |
| Wikipage revision ID
| |
| Link from a Wikipage to another Wikipage
| |
| Link from a Wikipage to an external page
| |
| sameAs
| |
| termlength
| - Decision of Ukrainian National Council (en)
|
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| thumbnail
| |
| deputy
| - Vice-president of UNR in exile (en)
|
| abolished
| |
| body
| |
| Flag
| - Штандарт Президента УНР.png (en)
|
| formation
| |
| inaugural
| |
| insignia
| - Coat of Arms of UNR.svg (en)
|
| last
| |
| succession
| |
| has abstract
| - رئيس جمهورية أوكرانيا الشعبية في المنفى (بالأوكرانية: Президент УНР в екзилі) كان الموقف الرسمي للحكومة الأوكرانية في المنفى بعد الحرب العالمية الثانية. لقد تم تحويل المنصب بشكل أساسي من منصب رئيس مديرية أوكرانيا. (ar)
- The President of the Ukrainian People's Republic in exile (Ukrainian: Президент УНР в екзилі) was an official position of the Government of the Ukrainian People's Republic in exile after World War II. The post was created out of the "Chairman of the Directorate of Ukraine". (en)
- Presiden Republik Rakyat Ukraina dalam pengasingan (bahasa Ukraina: Президент УНР в екзилі) adalah jabatan resmi pemerintah Ukraina di pengasingan setelah Perang Dunia II. Jabatan tersebut dibentuk dari jabatan Ketua Direktorat Ukraina. (in)
- Президент Української Народної Республіки в екзилі — колишня офіційна посада українського уряду у вигнанні після Другої світової війни. Посада була реорганізована з посади голови директорії України. 10 липня 1948 року було прийнято «Тимчасовий закон про реорганізацію Державного Центру Української Народної Республіки в екзилі» який був скоординований поміж різними українськими політичними організаціями. Андрій Лівицький який був головою Директорії був погоджений Українською Національною Радою, як президент Української Народної Республіки в екзилі. З 1948 по 1992 рік було чотири президенти УНР у вигнанні. 15 березня 1992 року 10-та позачергова сесія Української Національної Ради прийняла резолюцію «Про передачу повноважень Державного центру УНР в екзилі державній владі в Києві і припинення роботи Державного центру УНР в екзилі». Останній президент Микола Плав'юк офіційно передав його президентські клейноди й повноваження новообраному Президенту України Леоніду Кравчуку, чим фактично засвідчив спадковість інституції. Президент повинен був бути обраний або підтверджений Українською Національною Радою. Він мав право брати участь в засіданнях Української Національної Ради та її президії, представляти Державний центр УНР в екзилі на зовнішніх відносинах, призначати голову уряду й, за пропозицією якого, членів уряду. У виняткових випадках Президент міг розпустити Українську Національну Раду за поданням уряду. Уряд УНР був відповідальним і підзвітним як Президенту, так і Раді. Всі президенти за винятком останнього носили титул пожиттєво. Уряд УНР в екзилі також мав посаду віце-президента. (uk)
|
| appointer
| - Ukrainian National Council (en)
|
| flagcaption
| |
| insigniacaption
| - Coat of arms of the UPR (en)
|
| insigniasize
| |
| Post
| |
.jpg)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
