| rdfs:comment
| - Pndapetzim es una ciudad ficticia, presentada en el libro de Umberto Eco "Baudolino". Pndapetzim es una ciudad de algún lugar del Asia, cientos de jornadas de camino al este de Armenia. Pndapetzim es la entrada al , la única y obligada entrada. Está ubicada en un terreno relativamente fértil, cultivado con olivos y frutales, y limita con una enorme cadena montañosa, que cierra el paso al resto del reino. Está gobernada por el Diácono Juan, sucesor del Preste del mismo nombre. Aparentemente, Juan (o Giovanni) es un título y no un nombre.
* Datos: Q7205946 (es)
- Пндапецим — вымышленный город в романе Умберто Эко «Баудолино». Пндапецим расположен где-то в Азии, за несколько сотен дней ходьбы на восток от Армении. Только пройдя через этот город, можно попасть в царство Пресвитера Иоанна. Оно расположено на довольно-таки плодородной земле, где растут оливковые и плодовые деревья. Город окружен горами, поэтому Пндапецим является единственным путем, который ведет к царству Пресвитера Иоанна. В городе правит Диакон Иоанн. (ru)
- Пндапецім — вигадане місто в романі Умберто Еко «Бавдоліно». Пндапецім розташоване десь в Азії, за декілька сотень днів ходьби на схід від Вірменії. Тільки пройшовши через це місто, можна потрапити до царства Пресвітера Йоана. Воно розташоване на досить-таки родючій землі, де ростуть оливкові та плодові дерева. Місто оточене горами, тому Пндапецім є єдиним шляхом, що веде до царства Пресвітера Йоана. У місті править Диякон Йоан. (uk)
|
| has abstract
| - Pndapetzim es una ciudad ficticia, presentada en el libro de Umberto Eco "Baudolino". Pndapetzim es una ciudad de algún lugar del Asia, cientos de jornadas de camino al este de Armenia. Pndapetzim es la entrada al , la única y obligada entrada. Está ubicada en un terreno relativamente fértil, cultivado con olivos y frutales, y limita con una enorme cadena montañosa, que cierra el paso al resto del reino. Está gobernada por el Diácono Juan, sucesor del Preste del mismo nombre. Aparentemente, Juan (o Giovanni) es un título y no un nombre. La característica más llamativa de Pndapetzim es su población. Prácticamente todos los habitantes de Pndapetzim son monstruos humanoides del bestiario medieval: esciápodos, , gigantes, sátiros, poncios, y pigmeos. Los únicos humanos de Pndapetzim son los guardas nubios del Diácono y sus servidores eunucos. Cada raza tiene además sus propias creencias religiosas, su propia forma de herejía basada en el modelo de otras herejías famosas. Por ejemplo: los esciápodos siguen la herejía de Arrio y los nubios son circunceliones. A pesar de su población heterogénea, Pndapetzim vive en paz; sus habitantes respetan a los guardias nubios y a la autoridad del Diácono. Según los eunucos, Pndapetzim es tanto una fortaleza contra invasiones externas como una especie de colonia de exilio de la población monstruosa y herética que habitaba antiguamente el reino del Preste. Aunque nominalmente la autoridad del Diácono es absoluta, en realidad este no es más que un títere de los Eunucos, venidos del Reino. En los últimos años de Pndapetzim, el diácono cayó presa de la lepra y su enfermedad fue considerada secreto de estado. El diácono fue recluido en el interior de la torre y Praxeas, logoteta entre los eunucos, lo manipulaba a voluntad. La arquitectura de Pndapetzim es primitiva: casa de barro cónicas y triangulares. Sus iglesias están cavadas en la roca viva por los gigantes. Desconocen el metal y todo lo construyen en madera y piedra. Su cocina es exótica y basada en animales imaginarios, como methagallinario o thinsireta. Su única bebida alcohólica es un vino de palma muy fuerte llamado burq. Nada saben de caballos, de barcos o de piedras preciosas: están sumidos en la pobreza tecnológica. Durante siglos Pndapetzim vivió bajo la amenaza de los hunos blancos, que nunca se materializaba en un ataque real. Cuando realmente los hunos atacaron la ciudad, esta fue incapaz de defenderse y toda su monstruosa población fue masacrada por los bárbaros. La garganta en las montañas que comunicaba con el reino del Preste Juan fue obstruida y toda comunicación con el reino legendario se perdió para siempre.
* Datos: Q7205946 (es)
- Пндапецим — вымышленный город в романе Умберто Эко «Баудолино». Пндапецим расположен где-то в Азии, за несколько сотен дней ходьбы на восток от Армении. Только пройдя через этот город, можно попасть в царство Пресвитера Иоанна. Оно расположено на довольно-таки плодородной земле, где растут оливковые и плодовые деревья. Город окружен горами, поэтому Пндапецим является единственным путем, который ведет к царству Пресвитера Иоанна. В городе правит Диакон Иоанн. Пндапецим известен своим своеобразным населением. Практически все жители Пндапецима являются мифологическими человекоподобными существами из средневекового бестиария, среди них сциоподы, гиганты, сатиры, блеммии, безъязычные, пигмеи и т. д. Единственными людьми в городе являются охранники-нубийцы и евнухи. Каждая из рас имеет свои собственные религиозные убеждения, свою собственную ересь. Несмотря на всю эту неоднородность населения, Пндапецим — мирный город, ведь жители уважают телохранителей-нубийцев и власть Диакона. Архитектура Пнапецима является примитивной, город полон множества конических и треугольных землянок. Их церкви выдолбили в скалах гиганты. Металлургия там не развилась, поэтому они строят все, используя только дерево и камни. Они никогда не слышали о лодках, лошадях и драгоценных камнях. Хотя номинально власть Диакона является абсолютным, он является всего-навсего марионеткой в руках евнухов. Когда главный персонаж Баудолино прибывает в город, Диакона, больного проказой (государственный секрет), держат взаперти в башне. Эфталиты (Белые гунны) постоянно угрожают нападением на Пндапецим, но никогда не совершают настоящий приступ. Когда они все-таки нападают на город, оно не может себя защитить, всех жителей зверски убивают. Следствием этой инвазии является то, что навсегда теряются все связи с царством Пресвитера Иоанна. (ru)
- Пндапецім — вигадане місто в романі Умберто Еко «Бавдоліно». Пндапецім розташоване десь в Азії, за декілька сотень днів ходьби на схід від Вірменії. Тільки пройшовши через це місто, можна потрапити до царства Пресвітера Йоана. Воно розташоване на досить-таки родючій землі, де ростуть оливкові та плодові дерева. Місто оточене горами, тому Пндапецім є єдиним шляхом, що веде до царства Пресвітера Йоана. У місті править Диякон Йоан. Пндапецім відоме своїм своєрідним населенням. Практично всі мешканці Пндапецім є міфологічними людиноподібними істотами з середньовічного бестіарію, серед них сціоподи, гіганти, сатири, блеммії, без'язики, пігмеї і т. д. Єдиними людьми у місті є охоронці-нубійці та євнухи. Кожна з рас має свої власні релігійні переконання, свою власну єресь. Незважаючи на всю цю неоднорідність населення, Пндапецім — мирне місто, адже мешканці поважають охоронців-нубійців та владу Диякона. Архітектура Пнапецім є примітивною, місто повниться безліччю конічних та трикутних землянок. Їхні церкви видовбали в скелях гіганти. Металургія там не розвинулась, тому вони будують все, використовуючи тільки дерево і каміння. Вони ніколи не чули про човни, коней та дорогоцінне каміння. Хоча, номінально влада Диякона є абсолютною, він є всього-на-всього лялькою у руках євнухів. Коли головний персонаж Бавдоліно прибуває до міста, Диякона, хворого на проказу (це державний секрет), тримають під замком у вежі. Ефталіти (Білі гуни) постійно погрожують нападом на Пндапецім, але ніколи не здійснюють справжній напад. Коли вони все-таки нападають на місто, воно не може себе захисти, всіх мешканців по-звірячому вбивають. Наслідком цієї інвазії є те, що назавжди втрачаються всі зв'язки з царством Пресвітера Йоана. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)