| rdfs:comment
| - Le molosse est un pied de la métrique antique, composé de trois syllabes longues. Il se note | — — — |. Il peut dans la versification grecque et latine remplacer un choriambe, un ionique mineur ou un ionique majeur par substitution d’une syllabe longue aux deux brèves. (fr)
- Il molosso è un piede in uso nella metrica classica. Viene formato dalla successione di tre sillabe lunghe (— — —). Può derivare dalla sostituzione delle due sillabe brevi del piede ionico a minore con una sillaba lunga (cioè, la successione ∪ ∪ — — diventa: — — —). (it)
- Молосс (греч. μολοσσός), или же тримакр — античная шестидольная стопа, содержащая три долгих слога. Самостоятельно почти не встречается и употребляется чаще всего как вариант кретика или бакхия с заменой краткого слога на долгий. Стопа употреблялась в древнегреческой и римской поэзии. В русской поэзии рассматривается в значении трёхударной стопы, но основной считаться не может. (ru)
- Молос (дав.-гр. μολοσσός — молоський, від назви епірського племені молосів) — в античному віршуванні — шестиморна стопа, що складається з трьох довгих складів (— — —). Ніколи не використовувалася самостійно, зазвичай замінювала інші шестиморні стопи, зокрема іоники (U U — —, — — U U). У силабо-тонічному віршуванні вживається як трискладова стопа (дактиль, анапест, амфібрахій) з двома надсхемними наголосами. (uk)
- Molossus (Plural Molossi; altgriechisch μολοσσός molossós, lateinisch molossus, extensipes oder pes hippius) ist in der antiken Verslehre ein einfacher dreigliedriger Versfuß, der aus drei Längen besteht, das metrische Schema ist also — — — Der Versfuß ist nicht selbständig, bildet also keine Reihen und findet sich nur sehr selten in der griechischen Dichtung. Die Entstehung eines Molossus lässt sich durch Kontraktion erklären, also Zusammenziehung einer Doppelkürze zur Länge aus Choriambus (— ◡◡ —) oder dem Ionikus (◡◡— — bzw. — —◡◡). (de)
- A molossus (/məˈlɒsəs/) is a metrical foot used in Greek and Latin poetry. It consists of three long syllables. Examples of Latin words constituting molossi are audiri, cantabant, virtutem. In English poetry, syllables are usually categorized as being either stressed or unstressed, rather than long or short, and the unambiguous molossus rarely appears, as it is too easily interpreted as two feet (and thus a metrical fault) or as having at least one destressed syllable. Oh what can ail thee, knight-at-arms,Alone and palely loitering?The sedge has withered from the lakeAnd no birds sing. (en)
|
| has abstract
| - Molossus (Plural Molossi; altgriechisch μολοσσός molossós, lateinisch molossus, extensipes oder pes hippius) ist in der antiken Verslehre ein einfacher dreigliedriger Versfuß, der aus drei Längen besteht, das metrische Schema ist also — — — Der Versfuß ist nicht selbständig, bildet also keine Reihen und findet sich nur sehr selten in der griechischen Dichtung. Die Entstehung eines Molossus lässt sich durch Kontraktion erklären, also Zusammenziehung einer Doppelkürze zur Länge aus Choriambus (— ◡◡ —) oder dem Ionikus (◡◡— — bzw. — —◡◡). Der Name Molossus ist nach einer verbreiteten, jedoch umstrittenen Etymologie, vom Volk der Molosser in Epirus in Nordwestgriechenland abgeleitet. (de)
- A molossus (/məˈlɒsəs/) is a metrical foot used in Greek and Latin poetry. It consists of three long syllables. Examples of Latin words constituting molossi are audiri, cantabant, virtutem. In English poetry, syllables are usually categorized as being either stressed or unstressed, rather than long or short, and the unambiguous molossus rarely appears, as it is too easily interpreted as two feet (and thus a metrical fault) or as having at least one destressed syllable. Perhaps the best example of a molossus is the repeated refrain of no birds sing in the first and last verse of John Keats' poem "La Belle Dame Sans Merci" (1819) especially for the way it forces the reader to slow down, which is the poetic essence of this metrical foot. Oh what can ail thee, knight-at-arms,Alone and palely loitering?The sedge has withered from the lakeAnd no birds sing. The title of Lord Tennyson's poem "Break, Break, Break" (1842) is sometimes cited as a molossus, but in context it can only be three separate feet: Break, / break, / break,At the foot / of thy crags, / O sea;But the ten- / -der grace / of the day / that is deadWill never / come back / to me. Clement Wood proposes as a more convincing instance: great white chief, of which an example occurs in "Ballads of a Cheechako" (1907) by Robert W. Service: For thus the / Great White Chief / hath said, / "In all / my lands / be peace". However, given that the previous lines in the stanza are constructed predominantly in iambic heptameter – a common form for ballad stanza – it is more likely that the meter appears as: For thus / the Great / White Chief / hath said, / "In all / my lands / be peace". The double stress on "White Chief" comes from the substitution of a spondee in place of the iamb, mirroring previous substitutions in the poem, rather than a molossus. In one literary dictionary, a dubious candidate is given from Gerard Manley Hopkins: As a dare-gale / skylark / scanted in a / dull cageMan's mounting / spirit in his / bone-house, / mean house, dwells If both lines are scanned as four feet, without extra stress on dwells, then the words in boldface become a molossus. Another example that has been given is wild-goose-chase, but this requires that there be no stress on chase, seeing that in Thomas Clarke's "Erotophuseos" (1840), we have: And led / me im- / -percept- / -ibly,A wild- / goose chase, / far far / away, where clearly there is no molossus. (en)
- Le molosse est un pied de la métrique antique, composé de trois syllabes longues. Il se note | — — — |. Il peut dans la versification grecque et latine remplacer un choriambe, un ionique mineur ou un ionique majeur par substitution d’une syllabe longue aux deux brèves. (fr)
- Il molosso è un piede in uso nella metrica classica. Viene formato dalla successione di tre sillabe lunghe (— — —). Può derivare dalla sostituzione delle due sillabe brevi del piede ionico a minore con una sillaba lunga (cioè, la successione ∪ ∪ — — diventa: — — —). (it)
- Молосс (греч. μολοσσός), или же тримакр — античная шестидольная стопа, содержащая три долгих слога. Самостоятельно почти не встречается и употребляется чаще всего как вариант кретика или бакхия с заменой краткого слога на долгий. Стопа употреблялась в древнегреческой и римской поэзии. В русской поэзии рассматривается в значении трёхударной стопы, но основной считаться не может. (ru)
- Молос (дав.-гр. μολοσσός — молоський, від назви епірського племені молосів) — в античному віршуванні — шестиморна стопа, що складається з трьох довгих складів (— — —). Ніколи не використовувалася самостійно, зазвичай замінювала інші шестиморні стопи, зокрема іоники (U U — —, — — U U). У силабо-тонічному віршуванні вживається як трискладова стопа (дактиль, анапест, амфібрахій) з двома надсхемними наголосами. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)