| rdfs:comment
| - Возникнове́ние ква́нтовой фи́зики — процесс длительный и постепенный, который занял свыше 25 лет. От первого возникновения понятия кванта до разработки так называемой копенгагенской интерпретации квантовой механики прошло 27 лет, заполненных интенсивной работой учёных всей Европы. В развитии и понимании квантовой теории приняли участие очень многие люди, как старшего поколения — Макс Борн, Макс Планк, Пауль Эренфест, Эрвин Шрёдингер, так и совсем молодые, ровесники квантовой гипотезы — Вернер Гейзенберг (1901), Вольфганг Паули (1900), Поль Дирак (1902) и т. д. (ru)
- يشكل تاريخ ميكانيكا الكم جزأ أساسي من تاريخ الفيزياء الحديثة. غير أنه يتقاطع مع تاريخ كيمياء الكم أيضًا؛ بدأ تاريخ ميكانيكا الكم بعدد من الاكتشافات العلمية: منذ اكتشف مايكل فارادي آشعة الكاثود عام 1838 مٍ، وفسر جوستاف كيرشوف نظرية إشعاع الجسم الأسود شتاء 1859 – 1860مٍ، كما قام بولتزمان بافتراض أن كل مستوى طاقة لجسم فيزيائي ما يكون مُحدَّد وغير متصل (كمِّي)، اكتشف أيضًا هيرتز ظاهرة التأثير الكهروضوئي عام 1887مٍ، وفي عام 1900 مٍ قدَّم ماكس بلانك نظرية يصف فيها الضوء وأي نظام ذري مُشَع للطاقة بأن له القدرة نظريًا على إشعاع عدد من وحدات الطاقة المحددة قيمتها إيبسلون «إبسيلون» كل وحدة تتناسب طرديًا مع تردد الإشعاع تبعًا للمعادلة الآتية: (ar)
- La història de la mecànica quàntica entrellaçada amb la història de la química quàntica comença essencialment amb el descobriment dels raigs catòdics realitzat per Michael Faraday el 1838, la introducció del terme cos negre per Gustav Kirchhoff l'hivern de 1859-1860, el suggeriment fet per Ludwig Boltzmann el 1877 sobre la discretització dels estats d'energia d'un sistema físic, i la hipòtesi quàntica de Max Planck el 1900, que deia que qualsevol sistema de radiació d'energia atòmica podia teòricament ser dividit en un nombre d'elements d'energia discrets , de forma que cadascun d'aquests elements d'energia fos proporcional a la freqüència , amb les que cadascun d'ells podia irradiar energia de manera individual, resumit en la fórmula: , on és un valor numèric anomenat constant de Pla (ca)
- The history of quantum mechanics is a fundamental part of the history of modern physics. Quantum mechanics' history, as it interlaces with the history of quantum chemistry, began essentially with a number of different scientific discoveries: the 1838 discovery of cathode rays by Michael Faraday; the 1859–60 winter statement of the black-body radiation problem by Gustav Kirchhoff; the 1877 suggestion by Ludwig Boltzmann that the energy states of a physical system could be discrete; the discovery of the photoelectric effect by Heinrich Hertz in 1887; and the 1900 quantum hypothesis by Max Planck that any energy-radiating atomic system can theoretically be divided into a number of discrete "energy elements" ε (Greek letter epsilon) such that each of these energy elements is proportional to th (en)
- La historia de la mecánica cuántica comienza esencialmente con la introducción de la expresión cuerpo negro por Gustav Kirchhoff en el invierno de 1859-1860, la sugerencia hecha por Ludwig Boltzmann en 1877 sobre que los estados de energía de un sistema físico deberían ser discretos, y la hipótesis cuántica de Max Planck en el 1900, quien decía que cualquier sistema de radiación de energía atómica podía teóricamente ser dividido en un número de elementos de energía discretos , tal que cada uno de estos elementos de energía sea proporcional a la frecuencia , con las que cada uno podía de manera individual irradiar energía,como lo muestra la siguiente fórmula: (es)
- L'histoire de la mécanique quantique commence traditionnellement avec le problème de la catastrophe ultraviolette et sa résolution en 1900 par l'hypothèse de Max Planck stipulant que tout système atomique irradiant de l'énergie peut être divisé en « éléments d'énergie » discrets liés à la constante h qui, depuis, porte son nom (constante de Planck). (fr)
- 양자 역학의 역사는 현대 물리학사에서의 기본적인 부분이다. 양자 화학과 함께 걸어온 양자역학의 역사는 몇가지 과학적 발견들과 더불어 시작되었다. 1838년 마이클 패러데이가 음극선을 발견하고, 1859-60년 겨울 구스타프 키르히호프가 흑체복사 문제를 언급하였으며, 1877년 루트비히 볼츠만은 물리계의 에너지 준위가 이산적(따로 떨어져 있다)이라는 제안을 하였고, 1887년 하인리히 헤르츠에 의해 광전효과가 발견되었으며, 1900년 막스 플랑크로부터 양자 가설이 세워졌다. 양자 가설은 어느 에너지를 복사하는 분자계는 이론적으로 몇개의 이산적인 "에너지 원소" ε(엡실론)으로 나뉠 수 있고, 이러한 각각의 에너지 원소는 방출되는 에너지에 해당하는 진동수 ν에 비례한다는 가설으로, 다음 식과 같이 정의된다. 여기에서 비례상수 h는 플랑크 상수이다. (ko)
- 量子力学の歴史（りょうしりきがくのれきし）は現代物理学の歴史の根幹をなす。量子力学の歴史は、量子化学の歴史と絡み合って、いくつかの異なる科学的発見に端を発している。それらの例として、1838年の マイケル・ファラデーによる陰極線の発見、1859–60年のグスタフ・キルヒホフによる黒体放射問題の提起、物理系のエネルギー準位が離散的であるとするルートヴィッヒ・ボルツマンによる1877年の仮説の提案、1887年のハインリヒ・ヘルツによる光電効果の発見、そしてマックス・プランクによる1900年の量子仮説が挙げられるだろう。プランクの量子仮説とは、エネルギーを放射する原子系は、いくつかの離散的な「エネルギー量子」 ε に分割できるものとし、これらの各エネルギー量子は、それぞれ周波数 ν に比例した次の式で定義されるように、個別にエネルギーを放射するとする説である。 ここで導入された定数 h はプランク定数として知られている。 (ja)
- A história da mecânica quântica entrelaçada com a história da química quântica começa essencialmente com o descobrimento dos raios catódicos em 1838 realizado por Michael Faraday, a introdução do termo corpo negro por Gustav Kirchhoff no Inverno de 1859-1860, a sugestão feita por Ludwig Boltzmann em 1877 sobre que os estados de energia de um sistema físico deveriam ser discretos, e a hipótese quântica de Max Planck em 1900, que dizia que qualquer sistema de radiação de energia atómica poderia teoricamente ser dividido num número de elementos de energia discretos , tal que cada um destes elementos de energia seja proporcional à frequência , com as que cada um poderia de maneira individual irradiar energia, como o mostra a seguinte fórmula:, onde é um valor numérico chamado constante de Pla (pt)
- Історія квантової механіки — фундаментальна частина історії сучасної фізики . Історія квантової механіки переплітається з історією квантової хімії. Вона почалася з ряду наукових відкриттів: відкриття Майклом Фарадеєм катодних променів у 1838 році ; заява Густава Кірхгофа про проблему випромінювання чорних тіл взимку 1859–60рр.; пропозиція Людвіга Больцмана 1877 року про те, що енергетичні стани фізичної системи можуть бути дискретними ; відкриття фотоефекту Генріхом Герцем у 1887 р .; і квантову гіпотезу Макса Планка1900 року про те, що будь-яку енергетично випромінюючу атомну систему теоретично можна розділити на ряд дискретних «енергетичних елементів» ε , так що кожен з цих енергетичних елементів пропорційний частоті ν, з якою кожен з них окремо випромінюють енергію, Це визначається форм (uk)
|
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)