| rdfs:comment
| - Eleazar és un personatge jueu que apareix al Segon llibre dels Macabeus, capítol 6, versicle 18 i on és descrita com a "un dels principals mestres de la llei" i "de posat distingit". Va morir amb uns noranta anys. Sota la persecució instigada per Antíoc IV Epífanes, Eleazar fou forçat a obrir la boca i menjar porc, però el va escopir i fou torturat fins a la mort, donant "un exemple heroic i un record gloriós" (versicle 31). (ca)
- Eleazar é um mártir judeu retratado em II Macabeus 6. O versículo 18 afirma que ele "se sentava no primeiro lugar entre os doutores da lei". Ele tinha noventa anos quando morreu (v. 24). (pt)
- Eleazar was a Jewish man whose story is portrayed in 2 Maccabees 6:18-31. Verse 18 describes him as "one of the leading teachers of the law", and "of distinguished bearing". According to verse 24 he was ninety at the time of his death. Under a persecution instigated by Antiochus IV Epiphanes, Eleazar was forced to open his mouth and eat pork, but he spat it out and submitted to flogging. He was then privately permitted to eat meat that he could pretend was pork, but he refused and was flogged to death. The narrator relates that in his death he left "a heroic example and a glorious memory," (verse 31). (en)
- Eleazar adalah seorang pria Yahudi yang kisahnya terancam dalam 2 Makabe 6. Ayat 18 menyebutnya sebagai "salah satu guru hukum utama" dan "memegang kekhasan." Pada ayat 24, ia dikatakan meninggal pada usia sembilan puluh tahun. Di bawah penindasan yang dilakukan oleh Antiokus IV Epifanes, Eleazar dipaksa membuka mulutnya dan menyantap daging babi, namun ia menolaknya dan memilih untuk didera. Ia kemudian diam-diam diminta untuk berpura-pura makan daging babi, namun ia menolak dan disiksa sampai mati. Narator menyebut kematiannya sebagai "contoh heroik dan kenangan kejayaan," (ayat 31). (in)
- Eleazar – „uczony w Piśmie”, męczennik Starego Testamentu, święty prawosławny i katolicki, opisywany w Drugiej Księdze Machabejskiej. W czasie prześladowań żydów jakie miało miejsce za rządów Antiocha IV Epifanesa (175–164 p.n.e.) w Antiochii Syryjskiej i Jerozolimie dziewięćdziesięcioletni Eleazar przeciwstawił się profanacji do jakiej chciał go zmusić syryjski władca stając się przykładem męstwa, wierności i bojaźni bożej. Chcąc wprowadzić pogańskie obyczaje wśród wyznawców judaizmu chciano go zmusić (prawdopodobnie w obecności władcy) do publicznego spożycia wieprzowiny. Eleazar wypluł siłą wkładane mu do ust mięso, a także odmówił symulowania jedzenia. Mimo tortur pozostał nieugięty. (pl)
- Елізар - єврей, історія якого описана в 2 Маккавеїв 6:18-31. У вірші 18 він описує його як «одного з провідних вчителів закону» і «видатного мудреця». Згідно з віршем 24, на момент смерті йому було дев’яносто. Під час переслідування, спричиненого Антіохом IV Епіфаном, Елізар був змушений відкрити рот і з’їсти свинину, але він виплюнув її і піддався бичуванню. Тоді йому приватно дозволили їсти м’ясо, яке він міг видати за свинину, але він відмовився і був забитий до смерті. Оповідач розповідає, що своєю смертю він залишив «героїчний приклад і славну пам’ять» (вірш 31). (uk)
|
| has abstract
| - Eleazar és un personatge jueu que apareix al Segon llibre dels Macabeus, capítol 6, versicle 18 i on és descrita com a "un dels principals mestres de la llei" i "de posat distingit". Va morir amb uns noranta anys. Sota la persecució instigada per Antíoc IV Epífanes, Eleazar fou forçat a obrir la boca i menjar porc, però el va escopir i fou torturat fins a la mort, donant "un exemple heroic i un record gloriós" (versicle 31). (ca)
- Eleazar was a Jewish man whose story is portrayed in 2 Maccabees 6:18-31. Verse 18 describes him as "one of the leading teachers of the law", and "of distinguished bearing". According to verse 24 he was ninety at the time of his death. Under a persecution instigated by Antiochus IV Epiphanes, Eleazar was forced to open his mouth and eat pork, but he spat it out and submitted to flogging. He was then privately permitted to eat meat that he could pretend was pork, but he refused and was flogged to death. The narrator relates that in his death he left "a heroic example and a glorious memory," (verse 31). Along with the woman with seven sons depicted in the following chapter, although not actually Maccabees, they are celebrated as one of the "Holy Maccabean Martyrs" by the Roman Catholic and Eastern Orthodox churches. In the Eastern Orthodox calendar their feast day is August 1. Eleazar also appears in the book 3 Maccabees, although that book is generally distrusted as a reliable source of history. It is set decades earlier than the reign of Antiochus IV in Ptolemaic Egypt rather than Judea. In it, Eleazar prays for deliverance of the Jews of Egypt, and God sends two invisible angels in response to his prayer who turn Ptolemy's elephants against his own men rather than the Jews. The Eleazar there is not explicitly identified as the same as the Eleazar of 2 Maccabees, but is described in similar terms, and seems to be a literary reference (as the Eleazar there is already described as old, but should be middle-aged if he was really the same person). (en)
- Eleazar adalah seorang pria Yahudi yang kisahnya terancam dalam 2 Makabe 6. Ayat 18 menyebutnya sebagai "salah satu guru hukum utama" dan "memegang kekhasan." Pada ayat 24, ia dikatakan meninggal pada usia sembilan puluh tahun. Di bawah penindasan yang dilakukan oleh Antiokus IV Epifanes, Eleazar dipaksa membuka mulutnya dan menyantap daging babi, namun ia menolaknya dan memilih untuk didera. Ia kemudian diam-diam diminta untuk berpura-pura makan daging babi, namun ia menolak dan disiksa sampai mati. Narator menyebut kematiannya sebagai "contoh heroik dan kenangan kejayaan," (ayat 31). Bersama dengan wanita dengan tujuh putra yang disebutkan dalam bab berikutnya, Eleazar, meskipun bukan kaum Makabe, diselebrasikan sebagai salah satu "Martir Makabe Kudus" oleh Katolik Roma dan Ortodoks Timur. Hari rayanya adalah 1 Agustus. (in)
- Eleazar – „uczony w Piśmie”, męczennik Starego Testamentu, święty prawosławny i katolicki, opisywany w Drugiej Księdze Machabejskiej. W czasie prześladowań żydów jakie miało miejsce za rządów Antiocha IV Epifanesa (175–164 p.n.e.) w Antiochii Syryjskiej i Jerozolimie dziewięćdziesięcioletni Eleazar przeciwstawił się profanacji do jakiej chciał go zmusić syryjski władca stając się przykładem męstwa, wierności i bojaźni bożej. Chcąc wprowadzić pogańskie obyczaje wśród wyznawców judaizmu chciano go zmusić (prawdopodobnie w obecności władcy) do publicznego spożycia wieprzowiny. Eleazar wypluł siłą wkładane mu do ust mięso, a także odmówił symulowania jedzenia. Mimo tortur pozostał nieugięty. Bogu, który ma świętą wiedzę, jest jawne to, że mogłem uniknąć śmierci. Jako biczowany ponoszę wprawdzie boleść na ciele, dusza jednak cierpi to z radością, gdyż Jego się boję. Zginął zasieczony i rozerwany na strzępy stając się „pomnikiem cnoty”. Analogia do męczenników chrześcijańskich sprawiła, że heroiczna postać wymieniana jest w homiliach Ojców Kościoła. W synaksarionach wspominany jest 1 sierpnia, obok Braci Machabejskich. (pl)
- Eleazar é um mártir judeu retratado em II Macabeus 6. O versículo 18 afirma que ele "se sentava no primeiro lugar entre os doutores da lei". Ele tinha noventa anos quando morreu (v. 24). (pt)
- Елізар - єврей, історія якого описана в 2 Маккавеїв 6:18-31. У вірші 18 він описує його як «одного з провідних вчителів закону» і «видатного мудреця». Згідно з віршем 24, на момент смерті йому було дев’яносто. Під час переслідування, спричиненого Антіохом IV Епіфаном, Елізар був змушений відкрити рот і з’їсти свинину, але він виплюнув її і піддався бичуванню. Тоді йому приватно дозволили їсти м’ясо, яке він міг видати за свинину, але він відмовився і був забитий до смерті. Оповідач розповідає, що своєю смертю він залишив «героїчний приклад і славну пам’ять» (вірш 31). Разом з жінкою з сімома синами, зображеними в наступному розділі, хоча насправді це не Макавеї, вони відзначаються як одні зі «Святих Маккавейських мучеників» Римо-Католицькою та Православною Церквами. У східному православному календарі їхнє свято – 1 серпня. Елізар також з’являється в книзі 3 Маккавеї, хоча цій книзі зазвичай не довіряють як надійному джерелу історії. Дія відбувається на десятиліття раніше, ніж правління Антіоха IV у Птолемеївському Єгипті, а не в Юдеї. У ньому Елеазар молиться про визволення євреїв Єгипту, а Бог посилає двох невидимих ангелів у відповідь на його молитву, які навертають слонів Птолемея проти його власних людей, а не проти євреїв. Елізар там явно не ідентифікується як той самий, що і Елізар з 2 Маккавеїв, але описується подібними термінами і, здається, є літературним посиланням (оскільки Елізар там уже описано як старий, але має бути середнього віку, якщо він дійсно була одна і та ж людина). (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
