| rdfs:comment
| - Kiel kontraldo (latine altus = „alta“) oni nomas en la malnova muziko viran kantiston, kiu kantas en aldoregistro. La termino kontralto estas nun uzata por priskribi la plej malaltan registron de virina voĉo. En operoj de la romantiko ankaŭ kelkfoje estas postulata por certaj roloj „kontratenoro“ por viro, pri kiu la registro estas ekvivalenta al virina kontraldo. (eo)
- A contralto (Italian pronunciation: [konˈtralto]) is a type of classical female singing voice whose vocal range is the lowest female voice type. The contralto's vocal range is fairly rare; similar to the mezzo-soprano, and almost identical to that of a countertenor, typically between the F below middle C (F3 in scientific pitch notation) to the second F above middle C (F5), although, at the extremes, some voices can reach the D below middle C (D3) or the second B♭ above middle C (B♭5). The contralto voice type is generally divided into the coloratura, lyric, and dramatic contralto. (en)
- Kontraltoa emakumezkoen ahotsik apalena da, ahots hori duen emakumezko kantaria. Italierazko contralto (/konˈtralto/ ahoskatua) hitzetik ekarria, haren ahots-tarte nahiko arraroa baita, altoaren antzekoa, baina ezberdina, ia kontratenorrenaren parekoa. (eu)
- La contralto es la voz femenina más grave, y destaca por la rica sonoridad y amplitud de su registro grave. Esta voz es muy rara y difícil de hallar, ya que solo un 2% de las mujeres en el mundo la tiene. En ópera los papeles que se le atribuyen a las cantantes con dicho rango vocal suelen ser representados por mezzosopranos por su rareza. (es)
- Kontralto adalah terendah untuk seorang wanita, dengan tessitura terendah, berada di antara tenor dan mezzo-sopran. Biasanya tipe ini berenggang dari F di bawah C tengah (F3 di ) sampai G di atas C tengah (G5), walaupun dalam beberapa suara istimewa bisa dari E di bawah C tengah (E3) atau B♭ kedua di atas C tengah (B♭5). (in)
- アルト（伊 alto）は、女声の声域（声種）のひとつで、コントラルト（contralto）とも言う。テノールよりも高い音域を指す。現在では女性の低い声を言い、また合唱における女性の低い声部を指す。楽器の名称にも転用され、中声部の楽器に用いられる。 (ja)
- In musica, il termine contralto designa sia la più grave delle voci femminili, sia la cantante che la possiede, sia il suo registro peculiare. In altri tempi, lo stesso termine veniva usato, in alternativa a quello di contraltista, per indicare il cantante castrato che cantava nel medesimo registro. (it)
- 콘트랄토(Contralto)는 성악 음역이 가장 낮은 여성 음성 타입인 클래식 여성 가창 음성의 일종이다. 콘트랄토의 음역대는 상당히 희소성이 있다. 메조소프라노와 비슷하며 거의 카운터테너와 동일하다. (ko)
- Altstämma eller Alt, av latinets altus, ”hög” är dels en beteckning på en stämma i vokalmusik eller ett röstläge, dels en beteckning på instrument i en instrumentfamilj. (sv)
- 在歌唱方面，女低音（Contralto , Alto）是女聲中最低的聲部，音域通常是從中央C下的F音往上爬升二個八度（F3〜F5）音色相比女高音較寬厚深沉，有時候一些音色比較磁性暗啞，而聲音又渾厚的女中音，也會被歸類爲女低音。諸如 Lady gaga ，艾美·懷恩豪斯以及愛黛兒等流行歌手。。柴可夫斯基的歌剧《叶甫根尼·奥涅金》第一幕第一场的《奥尔伽的咏叹调》就是由女低音独唱。另外在一些乐器名称里带有“女低音的音域”之含意。 (zh)
- الرَنّان أو كونترالتو (بالإنجليزية: Contralto) هو نوع من الأصوات الغنائية، ويعتبر أكثر الأصوات النسائية عمقاً وندرةً، حيث يقع بين تينور وميزو-سوبرانو. يصنف صوت كونترالتو بأنه يحتل المجال بين نغمة F تحت C الوسطى حتى G الثانية فوق C الوسطى، لكن في بعض الحالات القصوى بعض المغنيات يصل صوتهم إلى E تحت C الوسطى أو B♭ الثانية فوق C الوسطى.كونترالتو بالأصل تصنف تحت الاصوات الابرالية. (ar)
- Contralt són les cantants que tenen el registre més greu de la veu femenina, que abasta del sol₂ al fa₄. Són les cantants que arriben a les notes més greus. Antigament també se les anomenava alt, però aquesta denominació va caure en desús. Supera la mezzosoprano dramàtica en la potència amb què ataca els greus, el seu punt fort, i el seu timbre és fosc i càlid. Les autèntiques veus de contralt són relativament escasses i per això moltes vegades les partitures per a contralt solen ser cantades per mezzosopranos, especialment per aquelles que poden cantar notes més greus. L'interval de la veu coincideix amb l'habitual dels contratenors, per això contratenors i contralts poden intercanviar els papers, especialment en la música renaixentista i barroca, i sovint les contralts interpreten partit (ca)
- Alt (z latinského altus – vysoký) je ve vokální terminologii – v protikladu k jazykovému původu tohoto výrazu – nejnižší ženský nebo dětský hlasový obor. Název „altus“ pochází ze středověku, kdy byl tento hlas nejvyšším v mužském sboru (v některých případech je nutné vyšší polohy zpívat falzetem). V operách nejsou altové polohy hlasu tak často využívány jako soprán nebo mezzosoprán, protože alt má méně výraznou, temnější barvu tónu. Známou altovou rolí je mj. Cikánka Azucena v opeře Giuseppe Verdiho Trubadúr (Il trovatore). (cs)
- Κοντράλτο (contralto) ονομάζεται η ερμηνεύτρια του λυρικού θεάτρου, της οποίας η φωνή καλύπτει τις χαμηλότερες νότες. Στη σύγχρονη όπερα, η κοντράλτο είναι η βαθύτερη αποδεκτή γυναικεία φωνή. Η κοντράλτο τραγουδίστρια ερμηνεύει υποστηρικτικούς ρόλους, αφού οι πρωταγωνιστικοί έχουν γραφτεί για υψιφώνους (σοπράνο) ή μεσοφώνους (μέτσο-σοπράνο). Συχνά μπορεί να της ανατεθεί και κάποιος ρόλος γραμμένος για μέτσο-σοπράνο, ιδίως όταν ο σκηνοθέτης θέλει να δώσει έναν πιο «θερμό» τόνο, ποτέ όμως πρωταγωνιστικός (με εξαίρεση μόνο μία όπερα, τη του Ροσσίνι). (el)
- Der Alt (wie italienisch alto und lateinisch vox alta, „hohe Stimme“, von altus, „hoch“), Mehrzahl die Alte, in der Schweiz auch die Älte, bezeichnet in der Musik als Stimmgattung oder Stimmlage die tiefere Stimme der Frauen- oder Knabenstimmen („Knabenalt“) oder die sehr hohe Männerstimme, historisch gesehen insbesondere auch Kastraten-Stimmen. Der Stimmumfang beträgt etwa g–e’’ (auch f–f’’). Im Englischen, Französischen und Italienischen bezeichnet Contralto diese Stimmlage, wohingegen im Deutschen besonders tiefe Frauenstimmen auch als Kontra-Alt bezeichnet werden. (de)
- Dans la musique classique européenne, un contralto est le type de voix féminine dont la tessiture est la plus grave. L'étendue de la voix de contralto (le plus souvent du fa2 au fa4) correspond, une octave plus haut, mais avec le même timbre, à la voix de baryton-basse. L'abréviation alto n'est pas tout à fait synonyme de contralto : l'alto désigne plus précisément un type d’emploi dans les chœurs, tandis que le contralto fait référence à une voix de soliste. Les deux termes néanmoins sont souvent confondus. (fr)
- Kontralt (alt głęboki) – rodzaj głosu żeńskiego o najniższej tessiturze. Skala kontraltu obejmuje co najmniej dźwięki od c do d2. Kontralcistki operują głosem o bardzo dużej skali – w niektórych przypadkach aż do wysokiego c-trzykreślnego sopranu. (pl)
- De contra-alt, of contralto, is de laagste vrouwelijke zangstem. In opera's komt deze stem maar zeer weinig voor. Er zijn maar weinig vrouwen die zo'n laag bereik hebben en daarom zijn er niet veel muziekstukken waarin een zangpartij voor een contra-alt is geschreven. Waar dit wel zo is, gaat het doorgaans om een zeer waardige en expressieve zangpartij. (nl)
- Contralto é o tipo de voz feminina mais baixo e pesado, com a mais grave tessitura e também a mais rara. O alcance vocal da contralto cai entre tenor e mezzo-soprano, normalmente do F3 para o Fá5, embora nos extremos algumas vozes podem chegar de um Lá2 para um Dó6, um ótimo exemplo legitimo dessa voz é a contralto Polonesa Ewa Podleś que emite do Lá2 para um Ré#6. Tem um timbre robusto e vigoroso. Sua extensão aguda é muito escura e "entubada" o registro grave é cavernoso e possui fácil agilidade. Não tem muita divisão interna por timbre, e raramente canta papéis em óperas, a maioria dos papéis são distribuídos aos mezzo-sopranos, que mesmo possuindo um bom registro grave em voz de peito possuem um registro mais similar aos sopranos e não apresentam a mesma coloração profunda e escura mar (pt)
- Контра́льто (итал. contralto) — самый низкий женский певческий голос с широким диапазоном грудного регистра. Рабочий диапазон: ре-фа — фа2-ля2. Ярко выраженное грудное резонирование распространяется на весь средний регистр. Характерным признаком контральто являются полнокровные, густые ноты в малой октаве. Как пишет Лаури-Вольпи, контральто приближается к мужским голосам. Этот факт иллюстрирует способность контральто легко озвучивать почти всю малую октаву. Именно способность озвучивать всю малую октаву отличает контральто и меццо-контральто (певицу, наделенную регистрами двух голосов) от меццо-сопрано. Так, в партии Оттона из «Коронации Поппеи» Монтеверди в контральтовой редакции поётся до малой октавы. «Коронные» ноты контральто — низкие, верхний регистр «короткий» и не представляет инте (ru)
- Контральт (італ. contralto) — найнижчий жіночий співочий голос з широким діапазоном грудного регістра. Робочий діапазон: фа малої октави — фа, соль другої октави. Найбільш характерний та виразний регістр — грудний та частково середній — від g до a1. Верхній регістр — до f2. Яскраво виражене грудне резонування поширюється на весь середній регістр. Характерною ознакою контральта́ є повнокровні, густі ноти в малій октаві. Як пише Лаурі-Вольпі, контральт наближається до чоловічих голосів. Цей факт ілюструє здатність контральта легко озвучувати всю малу октаву і навіть кілька нот великої октави. «Коронні» ноти контральта — низькі, верхній регістр «короткий» і не дуже цікавий, але можна зустріти винятки. Наприклад, голоси Еви Подлесь, Єлизавети Антонової, Кетлін Ферріер і деяких інших котральтів (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)