| rdfs:comment
| - La cavalleria medieval és una institució que des de la seva dimensió estrictament militar dels seus orígens a Occident al tombant dels segles xi i xii, que va adquirint fortes dimensions socials i culturals mentre anava avançant l'edat mitjana, i que la literatura romànica, a través del romanç es perfila com una narració en llengua vulgar i una de les primeres plasmacions en aquesta llengua és sobre la visió del món de l'aristocràcia cavalleresca. contribueix a mitificar a partir de tres factors fonamentals: l’herència romana, els valors germànics, l'herència romana i la influència eclesial. (ca)
- Ritterlichkeit umfasst einen Katalog von tugendhaftem Verhalten oder bestimmten Tugenden; manchmal sogar ein Ethos. Es stammt vom mittelhochdeutschen Adjektiv bzw. Adverb rîtterlich oder rîterlich; das Substantiv Ritterlichkeit ist also späteren Ursprungs. Dort bezeichnet es das einem Ritter geziemende Verhalten. (de)
- Kekesatriaan, atau kode kekesatriaan, adalah informal dan beragam yang berkembang antara 1170 dan 1220, yang tak pernah diputuskan atau dijelaskan dalam sebuah dokumen tunggal, yang diasosiasikan dengan institusi abad pertengahan dari sifat kesatria; perilaku kesatria dan wanita tangguh diatur oleh kode sosial kekesatriaan. Gagasan kekesatriaan dipopulerisasikan dalam , khususnya dan . Matter of Britain berdasarkan pada Historia Regum Britanniae karya Geoffrey dari Monmouth yang memperkenalkan legenda Raja Arthur, yang ditulis pada 1130an. Semua karya tersebut dianggap sebagai catatan sejarah yang akurat sampai permulaan pembelajaran modern. (in)
- 기사도(영어: chivalry)는 중세 유럽에서 성립한 이다. 기사가 따라야 하는 것으로 여겨지는 것이지만, 실제 기사들이 기사도를 따르고 있었던 것은 아니다. 오히려 검 등의 무기, 갑옷을 독점하는 장원 영주 등의 지배층은 기사도에 정면으로 배치되는 행동, 즉 배신, 탐욕, 약탈, 강간, 잔학행위 등을 예사롭게 하고 있었다. 그렇기 때문에 그러한 폭력을 억제하기 위해 기사도라고 하는 윤리 규범이 성립되게 되었다고도 할 수 있다. 기사도를 따르는 기사가 별로 없었기 때문에, 기사도에 따라 행동하는 기사는 주위로부터 칭찬을 받게 되었고, 기사도 그것을 명예라고 생각했다. (ko)
- 騎士道（きしどう、英: Chivalry）は、ヨーロッパで成立した騎士階級の行動規範。 (ja)
- Ridderlighet, ett samhällsideal som grundlades av riddarväsendet. (sv)
- 騎士精神（德語：Ritterlichkeit，法語：Chevalerie），是中世紀歐洲上層社会的一种精神文明，它是以个人身份的优越感为基础的道德与人格的表现，但它也积淀着西欧民族远古尚武精神的某些积极因素，繼承了古代歐洲部落文明至早期工商業文明歷史以來的尚武精神。 在中世紀，騎士們是国家的精英階級，作為騎士有保衛教會及國家的責任。在戰爭來臨時，騎士必定身先士卒保护弱小，與日本的武士道有不少相似之處。除此之外，騎士亦有對野蛮地区進行文明教化的責任。騎士精神包括了英勇無畏、勇於犧牲、崇尚榮譽、憐憫弱者、誠實守信、謙卑禮貌、擇善固執、大公無私這些美德。中世紀騎士亦有漠視騎士精神的例子，例如查理大帝的孫子們之間的衝突，日耳曼部落酋長會均分遺產給兒子，兄弟之間便為了爭奪財產引發戰爭。 時至今日，騎士精神對於歐洲民族特性有很大的影響，歐洲人許多道德修養皆源於它，構成了當中的紳士文化及歐洲文化中的貴族色彩。 (zh)
- Лицарство — це кодекс поведінки і честі , яких офіційно дотримувалися в середньовіччі лицарі. Лицарство походить із середньовічної Франції й Іспанії, поширившись пізніше на всю Європу і досягши найбільшого розквіту у XI і XIII століттях. Підсилилось в часи хрестоносців; найпершими з лицарських орденів були лицарі-госпітальєри і тамплієри, пілігрими у Святу землю. Принциповими цінностями лицарства були: побожність, честь, доблесть, шляхетність, цнотливість і вірність. Лицарство є одним зі структурних елементів феодальної системи. (uk)
- فروسية العصور الوسطى، أو قواعد الفروسية، هي قواعد سلوك غير رسمية ومتنوعة تم تطويرها في أوروبا بين 1170 و 1220. كانت مرتبطة بمؤسسة الفروسية المسيحية في العصور الوسطى؛ كانت سلوكيات الفرسان والسادة محكومة بقواعد اجتماعية شهم. انتشرت مُثُل الفروسية في الأدب في العصور الوسطى، ولا سيما الدورات الأدبية المعروفة باسم ، والتي تتعلق بالرفاق الأسطوريين لشارلمان ورجاله في السلاح، والبلادين (النبلاء الإثني عشر)، ، على علم من قبل كتاب جيفري أوف مونماوث تاريخ ملوك بريطانيا، الذي كتب في ثلاثينيات القرن الحادي عشر، والذي شاع أسطورة الملك آرثر وفرسانه في المائدة المستديرة. تم اعتبار كل هذه الأمور دقيقة من الناحية التاريخية حتى بداية العلم الحديث في القرن التاسع عشر. (ar)
- Η ιπποσύνη (γαλλικά: chevalerie) ή ο ιπποτικός κώδικας είναι ένας άτυπος και ποικίλος κώδικας δεοντολογίας που αναπτύχθηκε μεταξύ του 1170 και του 1220, ο οποίος ποτέ δεν αποφασίστηκε ούτε συνοψίστηκε σε ένα ενιαίο έγγραφο, που συνδέεται με το μεσαιωνικό θεσμό του ιπποτισμού. Οι συμπεριφορές των ιπποτών και των κυριών κυβερνώνταν από ιπποτικούς κοινωνικούς κώδικες. Τα ιδεώδη της ιπποσύνης διαδόθηκαν στη μεσαιωνική λογοτεχνία, ειδικά στην ύλη της Βρετανίας και στην ύλη της Γαλλίας, η οποία βασίστηκε στο Historia Regum Britanniae του Τζέφρεϊ του Μονμάουθ, το οποίο εισήγαγε το θρύλο του βασιλιά Αρθούρου, που γράφτηκε στη δεκαετία του 1130. (el)
- Ĉi-artikolo temas pri la kodo de kavaliroj. Por aliaj temoj, vidu Kavalireco (apartigilo). Kavalireco, aŭ la kavalira kodo, estas kondutkodo asociita kun la mezepoka institucio de kavaliraro kiu formiĝis inter 1170 kaj 1220. Dum tempo, ĝia signifo estis rafinita por substreki sociajn kaj moralajn virtojn pli ĝenerale. Kaj la kodo de kavalireco, ĉar ĝi subtenis la Finmezepokon, estis morala sistemo kiu kombinis militistetoson, kavalirecan piecon, kaj ĝentilan edukadon, ĉio planante establi nocion de honoro kaj nobelaro. (eo)
- Chivalry, or the chivalric code, is an informal and varying code of conduct developed in Europe between 1170 and 1220. It was associated with the medieval Christian institution of knighthood; knights' and gentlemen's behaviours were governed by chivalrous social codes. The ideals of chivalry were popularized in medieval literature, particularly the literary cycles known as the Matter of France, relating to the legendary companions of Charlemagne and his men-at-arms, the paladins, and the Matter of Britain, informed by Geoffrey of Monmouth's Historia Regum Britanniae, written in the 1130s, which popularized the legend of King Arthur and his knights of the Round Table. All of these were taken as historically accurate until the beginnings of modern scholarship in the 19th century. (en)
- La caballería medieval fue una institución militar, política, económica y social de gran importancia. El arma de caballería se dio en todas las civilizaciones desde la Edad Antigua, en la Antigua Roma existía la clase social de los équites («caballeros»), y entre los pueblos germánicos se daban denominaciones genéricas equivalentes a las de armar caballero y velar armas para referirse a la ceremonia de investir de armas a los jóvenes guerreros. Y hasta tiempos más recientes, se conservaría en las islas japonesas entre los caballeros nobles bajo el código Samurái de Honor guerrero. Pero, al contrario esos precedentes, el concepto medieval de caballero es de creación eclesiástica, tiene como función ideológica elevar a la nobleza a la altura del ideal cristiano (miles Christi o «caballero cr (es)
- Zalduntza 1170 eta 1220 artean garatutako portaera-kode informal eta aldakorra da. Erdi Aroko zaldunen instituzio kristauekin lotu zen, eta zaldunen portaerak gizarte-kode propioak zuzentzen zituzten. Zalduntzaren idealak Erdi Aroko literaturan zabaldu ziren, batez ere Frantziako Auzia izenaz ezagutzen diren literatura-zikloetan, Karlomagnoren eta haren gizonen batailak, Paladinenak, eta Britainia Handiko Auzian, Geoffrey Monmouth 1130ko hamarkadan idatzitako Historia Regum Britanniae. Horrek Arturo erregearen eta bere Mahai Inguruko zaldunen kondaira ezagun egin zuen. Horiek guztiak historikoki zehatzak bezala hartuak izan ziren, XIX. mendean ikerketa modernoak hasi arte. (eu)
- La chevalerie et le code chevaleresque désignent à la fois le groupe social, constitué de chevaliers ainsi qu'un nombre plus restreint de chevaleresses, et un ensemble de codes de conduite informels destinés à encadrer la vie chevaleresque idéale. La chevalerie est un phénomène culturel et militaire d'origine médiévale dont les racines remontent, pour l'Occident, au XIe siècle. Son apogée, l'âge de la chevalerie classique, se trouve entre les XIIe et XVe siècles, époque de développement des ordres militaires et des croisades, dans lesquelles la chevalerie est particulièrement mobilisée. Cette période voit se développer la littérature chevaleresque, ainsi qu'elle voit la chevalerie s'intégrer - non sans certaines résistances - aux cadres de la chrétienté, et qu'elle s'initie aux usages de c (fr)
- La cavalleria medievale è stata una classe nobiliare della società europea del Medioevo, che identificava i guerrieri a cavallo che sovrano o un signore locale rispettava e ne aveva riconosciuto il titolo, e il relativo ideale di vita e codice di condotta a cui questi cavalieri si ispiravano. La cavalleria seguì l'evoluzione che la società, l'economia e la tecnica bellica ebbero nel Medioevo, influenzate, fra l'altro, dall'affacciarsi sullo scenario storico europeo di nuove popolazioni con nuovi usi e nuovi modi di guerreggiare. Cavalieri di Jan van Eyck (it)
- Etos rycerski – zespół wartości i zasad, wykształconych w kręgu średniowiecznej kultury rycerskiej, którymi powinien charakteryzować się idealny wojownik – w życiu i na wojnie. Pojęciu kodu lub etosu rycerskiego oraz tzw. cnót rycerskich stało się silnym składnikiem mentalności klas wyższych późnośredniowiecznych i nowożytnych społeczeństw europejskich. Podobne zjawiska możemy zaobserwować w wielu społeczeństwach z różnych kręgów kulturowych i epok, w których górną warstwę stanowili wojownicy lub grupy powołujący się na taką genealogię. Archetyp idealnego wojownika obecny jest także w wielu utworach literackich, przede wszystkim w eposach. Stąd oprócz etosu rycerzy średniowiecznych można wyróżnić m.in.: etos homerycki (odnoszący się do wojowników z kart Iliady i Odysei), etos spartański, e (pl)
- Cavalaria medieval é a instituição feudal dos cavaleiros nobres e aos ideais que lhe eram associados ou que lhe foram associados pela literatura, nomeadamente a coragem, a lealdade e a generosidade, bem como a noção de amor cortês. Além dos cavaleiros (miles), homens que os senhores feudais eram obrigados a apresentar (lanças), a cavalaria era constituída pelos escudeiros, cavaleiros das ordens religiosas e dos concelhos (também conhecidos por «cavaleiros-vilãos») e "cavaleiros da espora dourada" (estes eram ricos, mas sem nobreza). (pt)
- Рыцарство — братство, привилегированное военно-землевладельческое сословие в Западной Европе в Средние века. Посвящение в рыцари расценивалось как королевская награда за государственную службу. Рыцарь — это член аристократии, имеющий в своём распоряжении земельный участок (феодал). Рыцари являются низшей ступенью феодальной лестницы. В Средние века в Европе братства рыцарей делились на религиозные и светские. К первому классу можно отнести рыцарей, принявших религиозный обет, например, членов ордена тамплиеров и рыцарей Св. Иоанна (госпитальеры), рыцарские ордена, воевавшие против сарацинов (арабов) и других нехристиан. Второй класс возник из рыцарей, бывших на королевской службе или служивших высокой знати. Рыцарство происходит из средневековой Франции и Испании, распространившись впослед (ru)
|
.jpg)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)