| rdfs:comment
| - La casuística en ètica aplicada es refereix al . S'utilitza en qüestions ètiques i jurídiques, i sovint representa una crítica del raonament basat en principis o regles. La casuística és utilitzar la raó per resoldre problemes morals aplicant regles teòriques a instàncies específiques. Els seus crítics usen pejorativament els termes casuístic, casuïsme i casuista, referint-se a l'ús limitat de la intel·ligència sense suficient raó (sofisma), especialment en relació a qüestions morals i en relació amb doctrines o opinions sostingudes per membres de la Companyia de Jesús (qualificades també com a probabilisme i laxisme); fins i tot a l'actitud que atribueixen a aquests (jesuitisme). (ca)
- Kasuistik (lateinisch casus, „Fall“; vgl. dazu „Kasus“) bezeichnet allgemein die Betrachtung von Einzelfällen in einem bestimmten Fachgebiet. (de)
- Kasuistika fenomeno baten gertari edo kasu partikularren multzoa eta horien azterketa da, haietatik teoria eta printzipio orokorrak eratorri nahiz teoria eta printzipio horiek balioesteko erabiltzen dena. (eu)
- La casistica o casuistica è genericamente l'approccio di coloro che nell'ambito di ogni tipo di conoscenza analizzano casi reali o ipotetici per trovare la regola di comportamento valida per ciascuno di essi . La casistica nell'ambito del pensiero teologico cattolico è una specifica branca della teologia morale che esamina i casi di coscienza, ossia quelle situazioni in cui nasce un conflitto tra ciò che detta la propria coscienza e ciò che prescrive la norma morale. (it)
- Casuïstiek of casestudie is de behandeling van individuele gevallen in een specifiek gebied. (nl)
- 決疑論(けつぎろん、英語: casuistry) は、一般的な宗教ないし道徳上の規範を特殊・個別の事例に適用するに際し、類推によって一定の結論を得るための実践的な判定法である。 もともとはローマ・カトリック教会の教父に告解の際の指針を与えるためのもので、中世のスコラ学で重視されたが、近代に至って16世紀から17世紀にかけて個人の道徳的な判断に指針を与えるものとして発達した。イギリスの新聞では、人生相談欄において、自分の娘と知らずに結婚してしまった男性の場合、父親としての道徳的義務と夫としての道徳的義務が相反するが、今度どのように行動すればよいかとの質問に対し、回答者が道徳的な見地から複数の選択肢を挙げて指針を示すというような形でなされていたこともある。 小説の誕生を促したとも言われる。 (ja)
- Casuística refere-se ao raciocínio baseado em casos. (pt)
- Казуи́стика (от лат. casus — случай, казус) — в общеупотребительном бытовом значении под этим термином понимают изворотливость в аргументах при доказательстве сомнительных или ложных идей; крючкотворство. (ru)
- 决疑论（英語：casuistry）是一种推理过程，旨在通过从特定案例中提取或扩展理论规则，然后将这些规则重新应用于新实例来解决道德问题。这种方法适用于应用伦理学和法学。该术语通常含有贬义，以批评尤其是在道德问题上（如诡辩）使用巧妙但不合理的推理。 (zh)
- الاحتيال الشرعي هو طريقة في الأخلاق التطبيقية والفقه، وغالبًا ما يصنف كنقد للمبدأ، أو منطقٍ مبني على القاعدة. وهو منطق يستخدم لحل المشكلات الأخلاقية باستخراج القواعد النظرية من حالات معينة وتطبيقها على حالات جديدة، ويستخدم هذا المصطلح أيضًا استخدامًا شائعًا كازدراءٍ لنقدِ استخدام المنطق الذكي وغير السليم (زاعمًا زعمًاخفيًا التطبيق المتعارض - أو الصريح المزيف - للقواعد على الحالة) خاصة فيما يتعلق بالأسئلة الأخلاقية. (ar)
- Kazuistika je popis a výklad konkrétních případů, zpravidla místo teoretické analýzy pojmových znaků (například raná římská právní kazuistika). Ve vztahu k moderním vědám užíván jako synonymum pro případovou studii. Kazuistika se používá především v:
* medicíně jako tzv. případová studie
* klinické psychologii, psychiatrii, sociální práci atd.
* právu, kde označuje výklad práva ve vztahu ke konkrétnímu případu
* etice, kde označuje stanovení zásad pro konkrétní typy případů nebo situací (cs)
- In ethics, casuistry (/ˈkæzjuɪstri/ KAZ-ew-iss-tree) is a process of reasoning that seeks to resolve moral problems by extracting or extending theoretical rules from a particular case, and reapplying those rules to new instances. This method occurs in applied ethics and jurisprudence. The term is also commonly used as a pejorative to criticize the use of clever but unsound reasoning, especially in relation to moral questions (as in sophistry). It is the "[s]tudy of cases of conscience and a method of solving conflicts of obligations by applying general principles of ethics, religion, and moral theology to particular and concrete cases of human conduct. This frequently demands an extensive knowledge of natural law and equity, civil law, ecclesiastical precepts, and an exceptional skill in i (en)
- En la ética aplicada, la casuística se refiere al razonamiento basado en casos. Se utiliza en cuestiones éticas y jurídicas, y a menudo representa una crítica del razonamiento basado en principios o reglas. La casuística es utilizar la razón para resolver problemas morales aplicando reglas teóricas a instancias específicas. (es)
- La casuistique est une forme d'argumentation utilisée en théologie morale, en droit, en médecine et en psychologie. Elle consiste à résoudre les problèmes pratiques par une discussion entre, d'une part, des principes généraux (règles) ou des cas similaires (jurisprudence) et, d'autre part, la considération des particularités du cas étudié (cas réel). De la confrontation entre les perspectives générales, passées et particulières est censée émerger la juste action à mener en ce cas-ci. (fr)
- 결의론(casuistry)이란 어떤 특정한 경우로부터 이론적 규칙들을 추출해 내거나, 확장함으로 도덕적 문제들을 해결하기 위한 이성적 추론의 과정이며, 이것을 새로운 경우에 다시 적용하는 과정도 포함한다. 이 방법은 응용 윤리학이나 법리과정에서 주로 사용된다. Casuistry라는 말은 라틴어인 casus(경우)에서 나온 말이다. 예수회는 결의론에 대하여 마땅히 해야 할 일을 하지 못한 것에 대한 이유 또는 변명을 찾는 것으로 정의하였다. 이에 대해 파스칼은 예수회에 대항하여 이런 과정의 남용에 대하여 경고하였다. 하지만 청교도들은 결의론을 자신 스스로 발전시켰다. 그들에게 결의론은 어떤 사람이 그의 양심 또는 인생에 맞닥뜨린 다양한 경우들에 대해 완벽한 성경적 원리로 적용하는 도덕적 신학의 기술이었다. (ko)
- Kazuistyka (łac. casus, przypadek) – rozstrzyganie, w poszczególnym wypadku (casus) i przy danych okolicznościach, moralnych lub prawnych wątpliwości, jakie się nasuwają przy zbiegu (kolizji) sprzecznych obowiązków. Stąd rozróżnia się kazuistykę moralną (teologiczną) i prawniczą. Filozof niemiecki z końca XVIII w., Immanuel Kant, nazwał kazuistykę „Dialektyką sumienia”. Początki kazuistyki znajdujemy już u stoików (szkoły filozoficznej w starożytnej Grecji i Rzymie) i u talmudystów. (pl)
- Kasuistik syftar på en etisk framställning som vill befria från individuellt, självständigt avgörande i samvetsfrågor. Istället uppställs avgörande i samvetsfrågor genom att upprätta auktoritativa handlingsregler för alla tänkbara fall. En utvecklad kasuistik finns hos de judiska rabbinerna och når sin höjdpunkt i Talmud. Även om kasuistiken främst är av judiskt ursprung, märks inom Katolska kyrkan en tydlig kasuistisk påverkan. Alfonso dei Liguoris Teologia moralis ses som ett av kasuistikens främsta arbeten. (sv)
- Казуїстика (від лат. casus — «випадок», «казус») — у загальновживаному, побутовому значенні під цим терміном розуміють спритність в аргументах під час доказів сумнівних чи неправдивих ідей. У середньовічних схоластів (богословів і юристів) казуїстика була особливим діалектичним прийомом, за допомогою якого будь-яке релігійне, моральне чи юридичне питання розбивається на незліченну множину дрібних деталей і випадків та замість вирішення питання в принципі, намагаються увійти до найтоншого й вичерпного аналізу всіх теоретично можливих випадків (парохіалізм). У діалектичній казуїстиці особливо відзначались єзуїти. Відтоді в теології під казуїстикою почали розуміти і вчення про ступінь гріха відносно до різних обставин. Казуїстика стала (особливо в католицизмі) теорією «казусів совісті», що ре (uk)
|
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)