| rdfs:comment
| - Kommunikation kann sich in der Biologie zum einen auf die (zeichenvermittelten) Interaktionen zwischen Zellen, Geweben, Organen und Organismen zum Zwecke der Verhaltenskoordination aber auch auf die Informationsübertragung innerhalb eines Organismus beziehen, und auch auf die Übermittlung von Signalen und Nutzinformation zwischen zwei oder mehreren Einzelorganismen. (de)
- 在生物科學的研究中，生物溝通（英語： biocommunication）是植物、動物、真菌、原生動物和微生物的物種內或物種間的任何特定類型的溝通。 溝通基本上意味著遵循三個級別（句法、語用和語義（英語：semantic））規則的符號介導的交互。在大多數情況下，符號是化學分子（化學物質），但也有觸覺，或者在動物中也有視覺和聽覺。動物的生物溝通可能包括聲響的發出與接受（如鳥類之間）或費洛蒙產生（如各種昆蟲之間），植物和動物之間的化學訊號（如維管植物用於警告昆蟲的單寧生產），以及植物之間和植物內部的化學介導溝通。 真菌的生物溝通表明，菌絲體溝通整合了真菌生物、土壤細菌和植物根部細胞之間的種間訊號介導的相互作用，沒有這些相互作用，植物營養就無法組織起來。纖毛蟲的生物溝通識別了這些單細胞真核生物中的各種溝通水平（英語：levels）和模體（英語：motifs）。噬菌體的生物溝通表明，地球上最豐富的活體通過訊號介導的相互作用進行協調和組織。生物溝通是協調各種免疫系統細胞類型行為的重要媒介。 (zh)
- في دراسة العلوم البيولوجية، تعدّ الاتصالات الحيوية أي نوع معين من الاتصال داخل (بين الأنواع) أو بين الأنواع من النباتات والحيوانات والفطريات والأوليات والكائنات الدقيقة. التواصل بشكل أساسيّ يعني التفاعلات بوساطة الإشارة بعد ثلاثة مستويات من القواعد (النحوية والبراجماتية والدلالية). العلامات في معظم الحالات هي جزيئات كيميائية (شبه كيميائية) ، ولكنّها أيضًا لمسية، أو كما هو الحال في الحيوانات أيضًا بصريّة وسمعيّة. قد تشمل الاتّصالات الحيوية للحيوانات النطق (كما هو الحال بين أنواع الطيور المتنافسة) ، والاتّصال بوساطة كيميائية بين النباتات وداخلها. (ar)
- In the study of the biological sciences, biocommunication is any specific type of communication within (intraspecific) or between (interspecific) species of plants, animals, fungi, protozoa and microorganisms. Communication basically means sign-mediated interactions following three levels of (syntactic, pragmatic and semantic) rules. Signs in most cases are chemical molecules (semiochemicals), but also tactile, or as in animals also visual and auditive. Biocommunication of animals may include vocalizations (as between competing bird species), or pheromone production (as between various species of insects), chemical signals between plants and animals (as in tannin production used by vascular plants to warn away insects), and chemically mediated communication between plants and within plants (en)
- En el estudio de las ciencias biológicas el término general biocomunicación se utiliza para describir tipos más específicos de comunicación entre (intraespecífica) o entre (interespecíficas) especie de plantas, animales, fungi y microorganismos. La comunicación significa interacciones por medio de señales seguidas de reglas (sintácticas, pragmáticas y semánticas). Las señales en la mayoría de los casos son moléculas químicas (semioquímicos). La biocomunicación de animales puede incluir mecanismos como vocalizaciones (como entre especies de aves que compiten), la producción de feromonas ((como entre diferentes especies de insectos), señales químicas entre plantas y animales (como en la producción de tanino utilizado por las plantas vasculares para ahuyentar a los insectos), y la comunicac (es)
- Nello studio delle scienze biologiche, la biocomunicazione è qualsiasi tipo specifico di comunicazione all'interno di (intraspecifica) o tra (interspecifica) specie di piante, animali, funghi, protozoi e microrganismi. Comunicazione significa fondamentalmente interazioni mediate da segni che seguono tre livelli di regole (sintattiche, pragmatiche e semantiche). Nella maggior parte dei casi i segni sono molecole chimiche (sostanze semiochimiche), ma anche tattili, o come negli animali anche visivi e auditivi. Le biocomunicazioni degli animali possono includere vocalizzazioni (come tra le specie di uccelli in competizione), o produzione di feromoni (come tra varie specie di insetti), segnali chimici tra piante e animali (come nella produzione di tannini utilizzati dalle piante vascolari per (it)
- De communicatie van planten met hun omgeving is gericht op twee doelen: ter bevordering van de voortplanting en ter verdediging tegen belagers. Zo kennen planten verschillende manieren om insecten te lokken die voor bestuiving kunnen zorgen. Daarnaast proberen planten zich op verschillende manieren te verdedigen tegen hun vijanden, de aanvretende insecten. De communicatie van planten gebeurt onder andere op de volgende manieren: (nl)
- Биокоммуникация (гр. bios- жизнь и лат. communico — связываю, общаюсь) — связь, общение между особями животных одного или разных видов путём передачи информации при помощи различных сигналов. Передача информации (генерация) осуществляется специальными органами (голосовой аппарат, пахучие железы, форма тела, поза, окраска, поведение животного и т. п.). Приём информации (рецепция), осуществляются на сенсорном уровне, органов обоняния, вкуса, зрения, слуха, электро-, термо-, механо- и др. специальными рецепторами. Передаваемые сигналы обрабатываются в разных частях нервной системы, сопоставляется (интегрируется) в её высших отделах, где формируется ответная реакция организма. (ru)
- Біокомунікація (від грец. bios — життя і лат. лат. communico — зв'язую, спілкуюся) — зв'язок, спілкування між особинами тварин одного або різних видів шляхом передачі інформації за допомогою різних сигналів. Системи комунікацій, якими користуються тварини, І. П. Павлов назвав першою сигнальною системою. Він підкреслював, що ця система є загальною для тварин і людини, оскільки для отримання інформації про навколишній світ людина використовує фактично ті ж системи комунікації. (uk)
|
| has abstract
| - في دراسة العلوم البيولوجية، تعدّ الاتصالات الحيوية أي نوع معين من الاتصال داخل (بين الأنواع) أو بين الأنواع من النباتات والحيوانات والفطريات والأوليات والكائنات الدقيقة. التواصل بشكل أساسيّ يعني التفاعلات بوساطة الإشارة بعد ثلاثة مستويات من القواعد (النحوية والبراجماتية والدلالية). العلامات في معظم الحالات هي جزيئات كيميائية (شبه كيميائية) ، ولكنّها أيضًا لمسية، أو كما هو الحال في الحيوانات أيضًا بصريّة وسمعيّة. قد تشمل الاتّصالات الحيوية للحيوانات النطق (كما هو الحال بين أنواع الطيور المتنافسة) ، أو إنتاج الفيرومون (كما بين أنواع مختلفة من الحشرات)، الإشارات الكيميائية بين النباتات والحيوانات (كما في إنتاج التانين الذي تستخدمه النباتات الوعائية لتحذير الحشرات) والاتّصال بوساطة كيميائية بين النباتات وداخلها. يوضّح الاتصال الحيوي للفطريات أن الاتّصال الفطري يدمج التّفاعلات بين الأنواع بوساطة بين الكائنات الفطريّة في التربة وخلايا جذر النبات التي بدونها لا يمكن تنظيم تغذية النبات. تمثّل الاتصالات الحيويّة في آرتشيا المستويات الرئيسية للتفاعلات بوساطة الإشارات في أقدم الكائنات النحوية اكاروتيس التطوريّة. (ar)
- In the study of the biological sciences, biocommunication is any specific type of communication within (intraspecific) or between (interspecific) species of plants, animals, fungi, protozoa and microorganisms. Communication basically means sign-mediated interactions following three levels of (syntactic, pragmatic and semantic) rules. Signs in most cases are chemical molecules (semiochemicals), but also tactile, or as in animals also visual and auditive. Biocommunication of animals may include vocalizations (as between competing bird species), or pheromone production (as between various species of insects), chemical signals between plants and animals (as in tannin production used by vascular plants to warn away insects), and chemically mediated communication between plants and within plants. Biocommunication of fungi demonstrates that mycelia communication integrates interspecific sign-mediated interactions between fungal organisms soil bacteria and plant root cells without which plant nutrition could not be organized. Biocommunication of Ciliates identifies the various levels and motifs of communication in these unicellular eukaryotes. Biocommunication of Archaea represents keylevels of sign-mediated interactions in the evolutionarily oldest akaryotes. Biocommunication of Phages demonstrates that the most abundant living agents on this planet coordinate and organize by sign-mediated interactions. Biocommunication is the essential tool to coordinate behavior of various cell types of immune systems. (en)
- Kommunikation kann sich in der Biologie zum einen auf die (zeichenvermittelten) Interaktionen zwischen Zellen, Geweben, Organen und Organismen zum Zwecke der Verhaltenskoordination aber auch auf die Informationsübertragung innerhalb eines Organismus beziehen, und auch auf die Übermittlung von Signalen und Nutzinformation zwischen zwei oder mehreren Einzelorganismen. (de)
- En el estudio de las ciencias biológicas el término general biocomunicación se utiliza para describir tipos más específicos de comunicación entre (intraespecífica) o entre (interespecíficas) especie de plantas, animales, fungi y microorganismos. La comunicación significa interacciones por medio de señales seguidas de reglas (sintácticas, pragmáticas y semánticas). Las señales en la mayoría de los casos son moléculas químicas (semioquímicos). La biocomunicación de animales puede incluir mecanismos como vocalizaciones (como entre especies de aves que compiten), la producción de feromonas ((como entre diferentes especies de insectos), señales químicas entre plantas y animales (como en la producción de tanino utilizado por las plantas vasculares para ahuyentar a los insectos), y la comunicación mediada químicamente entre las plantas y dentro las plantas. La biocomunicación de hongos demuestra que la comunicación entre micelios integra las interacciones mediadas por signos específicos cruzadas entre bacterias, organismos del suelo, hongos y células de la raíz de la planta sin que la nutrición vegetal no pueda ser organizada. (es)
- Nello studio delle scienze biologiche, la biocomunicazione è qualsiasi tipo specifico di comunicazione all'interno di (intraspecifica) o tra (interspecifica) specie di piante, animali, funghi, protozoi e microrganismi. Comunicazione significa fondamentalmente interazioni mediate da segni che seguono tre livelli di regole (sintattiche, pragmatiche e semantiche). Nella maggior parte dei casi i segni sono molecole chimiche (sostanze semiochimiche), ma anche tattili, o come negli animali anche visivi e auditivi. Le biocomunicazioni degli animali possono includere vocalizzazioni (come tra le specie di uccelli in competizione), o produzione di feromoni (come tra varie specie di insetti), segnali chimici tra piante e animali (come nella produzione di tannini utilizzati dalle piante vascolari per avvertire gli insetti), e comunicazione chimicamente mediata tra piante e all'interno delle piante. La biocomunicazione dei funghi dimostra che la comunicazione micotica integra interazioni interspecifiche mediate da segni tra organismi fungini, batteri del suolo e cellule radicali delle piante senza le quali la nutrizione delle piante non potrebbe essere organizzata. La biocomunicazione degli archeobatteri (Archaea) rappresenta i principali livelli delle interazioni mediate da segni negli acarioti più antichi dal punto di vista evolutivo. (it)
- De communicatie van planten met hun omgeving is gericht op twee doelen: ter bevordering van de voortplanting en ter verdediging tegen belagers. Zo kennen planten verschillende manieren om insecten te lokken die voor bestuiving kunnen zorgen. Daarnaast proberen planten zich op verschillende manieren te verdedigen tegen hun vijanden, de aanvretende insecten. De communicatie van planten gebeurt onder andere op de volgende manieren:
* bloembouw en -kleur,
* speciale structuren,
* vlezige vruchten,
* vruchten met veel reservestoffen,
* geurstoffen,
* smaakstoffen,
* gifstoffen en
* andere afweermechanismen. (nl)
- Биокоммуникация (гр. bios- жизнь и лат. communico — связываю, общаюсь) — связь, общение между особями животных одного или разных видов путём передачи информации при помощи различных сигналов. Передача информации (генерация) осуществляется специальными органами (голосовой аппарат, пахучие железы, форма тела, поза, окраска, поведение животного и т. п.). Приём информации (рецепция), осуществляются на сенсорном уровне, органов обоняния, вкуса, зрения, слуха, электро-, термо-, механо- и др. специальными рецепторами. Передаваемые сигналы обрабатываются в разных частях нервной системы, сопоставляется (интегрируется) в её высших отделах, где формируется ответная реакция организма. Сигналы животными подаются в различных контекстах, которые соответственно влияют на их значение, к примеру, с их помощью обеспечивается защита от врагов и неблагоприятных факторов среды, облегчается поиск корма, особей противоположного пола, происходит общение родителей и потомства, регулируются внутри- и межвидовые взаимодействия и др. Изучение поведения организмов, их сигнализации, общения и связей позволяет глубже понять механизм структурирования видового населения и наметить пути и способы управления его динамикой. Для многих видов животных этологами, зоопсихологами и другими специалистами составлены каталоги с описанием языка поз, мимики, жестов. Английский учёный Тинберген установил около 19 различных значений «мимики» слона, также учёным удалось расшифровать 14 из 20 сигналов, которыми обмениваются муравьи. Системы коммуникаций, которыми пользуются животные, И. П. Павлов назвал первой сигнальной системой. Он подчёркивал, что эта система является общей для животных и человека, поскольку для получения информации об окружающем мире человек использует фактически те же системы коммуникаций. Основная часть сигналов у животных строго видоспецифична, однако среди них есть и такие, которые информативны и для представителей других видов. Так в Африке водопой одновременно используется разными животными, например, гну, зеброй и водяным козлом. Если зебра с её острым слухом и обонянием чует приближение льва или другого хищника, её действия также информируют об этом соседей по водопою. В зависимости от степени развития у животных тех или иных органов чувств, при общении могут использоваться разные способы коммуникаций. (ru)
- Біокомунікація (від грец. bios — життя і лат. лат. communico — зв'язую, спілкуюся) — зв'язок, спілкування між особинами тварин одного або різних видів шляхом передачі інформації за допомогою різних сигналів. Передача інформації (генерація) здійснюється спеціальними органами (голосовий апарат, пахучі залози, форма тіла, поза, забарвлення, поведінка тварини і таке інше). Прийом інформації (рецепція), здійснюються на сенсорному рівні органів нюху, смаку, зору, слуху, електро-, термо-, механо- і ін. спеціальними рецепторами. Передавані сигнали обробляються в різних частинах нервової системи, зіставляються (інтегруються) в її вищих відділах, де формується у відповідь на подразник реакція організму. Спілкування тварин, біокомунікація, зв'язки між особинами одного або різних видів, що встановлюються за допомогою прийому вироблених ними сигналів. Ці сигнали (специфічні - хімічні, механічні, оптичні, акустичні, електричні та інші, або неспецифічні - супутні диханню, руху, харчуванню тощо) сприймаються відповідними рецепторами: органами зору, слуху, нюху, смаку, шкірної чутливості, органами бічної лінії (у риб), термо- і електрорецепторами. Вироблення (генерація) сигналів і їх прийом (рецепція) утворюють між організмами канали зв'язків (акустичні, хімічні та ін.) для передачі інформації різної фізичної або хімічної природи. Інформація, що надходить по різних каналах зв'язку, обробляється в різних частинах нервової системи, а потім зіставляється (інтегрується) у її вищих відділах, де формується відповідна реакція організму. Спілкування тварин полегшує пошуки їжі і сприятливих умов проживання, захист від ворогів і шкідливих впливів. Без спілкування тварин неможлива зустріч особин різної статі, взаємодія батьків і потомства, формування груп (зграй, стад, роїв, колоній тощо) і регулювання відносин між особинами всередині них (територіальні відносини, ієрархія тощо). Роль того чи іншого каналу зв'язку в спілкуванні тварин у різних видів неоднакова і визначається екологією і морфо-фізіологією виду, що склалися в ході еволюції, а також залежить від мінливих умов середовища, біологічних ритмів і ін. Як правило, спілкування тварин здійснюється при використанні одночасно декількох каналів зв'язку. Найбільш древній і поширений канал зв'язку - хімічний. Деякі продукти обміну речовин, що виділяються особиною в зовнішнє середовище, здатні впливати на «хімічні» органи чуття - нюх і смак, і служать регуляторами росту, розвитку і розмноження організмів, а також сигналами, що викликають певні поведінкові реакції інших особин. Так, феромони самців деяких риб прискорюють дозрівання самок, синхронізуючи розмноження популяції. Пахучі речовини, що виділяються в повітря або воду, що залишаються на ґрунті або предметах, маркують зайняту твариною територію, полегшують орієнтацію і зміцнюють зв'язки між співчленами групи (сім'ї, стада, рою, зграї). Риби, земноводні, ссавці добре розрізняють запахи особин свого та інших видів, а загальні групові запахи дозволяють тваринам відрізняти «своїх» від «чужаків». У спілкуванні водних тварин важливу роль відіграє сприйняття органами бічної лінії локальних рухів води. Цей вид дистантної механорецепції дозволяє виявляти ворога або здобич, підтримувати порядок у зграї. Тактильні форми спілкування тварин (наприклад, взаємне чищення оперення або хутра) важливі для регуляції внутрішньовидових відносин у деяких птахів і ссавців. Самки і підлеглі особини зазвичай чистять особин-домінантів (переважно дорослих самців). У ряду електричних риб, міног і міксин створюване ними електричне поле служить для маркування території, допомагає при ближній орієнтації і пошуках їжі. У «неелектричних» риб в зграї утворюється спільне електричне поле, що координує поведінку окремих особин. Візуальне спілкування тварин, пов'язане з розвитком світлочутливості і зору, зазвичай супроводжує утворення структур, які набувають сигнального значення (забарвлення і колірної візерунок, контури тіла або його частин) і виникнення ритуальних рухів і міміки. Так відбувається процес ритуалізації - формування дискретних сигналів, кожний з яких пов'язаний з певною ситуацією і має якесь умовне значення (загроза, підпорядкування, умиротворення та ін.), що зменшують небезпеку внутрішньовидових зіткнень. Бджоли, знайшовши медоносні рослини, здатні за допомогою «танцю» передати іншим збиральницям інформацію про місце розташування знайденої їжі і відстань до неї (роботи німецького фізіолога К. Фріша). Для багатьох видів складені повні каталоги їх «мови поз, жестів і міміки» - т. зв. етограми. Ці демонстрації часто характеризуються маскуванням або перебільшенням тих чи інших особливостей забарвлення і форми. Візуальне спілкування тварин відіграє особливо важливу роль у мешканців відкритих ландшафтів (степів, пустель, тундри); значно менше його значення у водних тварин і мешканців заростей. Акустичне спілкування найрозвиненіше у членистоногих і хребетних. Його роль як ефективного способу дистантної сигналізації зростає у водному середовищі і в закритих ландшафтах (ліси, зарості). Розвиток звукового спілкування тварин залежить від стану інших каналів зв'язку. У птахів, наприклад, високі акустичні здібності властиві головним чином скромно забарвленим видам, тоді як яскраве забарвлення і складна демонстраційна поведінка зазвичай поєднуються з невисоким рівнем звукового спілкування. Диференціація складних звуковідтворювальних утворень у багатьох комах, риб, земноводних, птахів і ссавців дозволяє їм виробляти десятки різних звуків. «Лексикон» співочих птахів включає до 30 основних сигналів, що комбінуються між собою, що різко підвищує ефективність біокомунікації. Складна структура багатьох сигналів дозволяє розпізнавати персонально шлюбного і групового партнера. У ряду видів птахів звуковий контакт між батьками та пташенятами встановлюється, вже в той час, коли пташенята ще знаходяться в яйці. Зіставлення мінливості деяких характеристик оптичної сигналізації у крабів і качок і звуковий - у співочих птахів вказує на значну подібність різних типів сигналізації. Мабуть, пропускні спроможності оптичних і акустичних каналів порівнянні між собою. Таким чином, комплекс сигнальних структур і поведінкових реакцій, в ході яких вони демонструються, утворює специфічну для кожного виду сигнальну систему. У вивчених видів риб число специфічних сигналів видового коду коливається від 10 до 26, у птахів - від 14 до 28, у ссавців - від 10 до 37. Явища, подібні ритуалізації, можуть складатися і в еволюції міжвидового спілкування. Як захист від хижаків, що розшукують здобич за запахом, у видів-жертв виробляються відлякуючі запахи і неїстівні тканини, а для захисту від хижаків, які користуються при полюванні зором, - відлякуюче забарвлення. Системи комунікацій, якими користуються тварини, І. П. Павлов назвав першою сигнальною системою. Він підкреслював, що ця система є загальною для тварин і людини, оскільки для отримання інформації про навколишній світ людина використовує фактично ті ж системи комунікації. Основна частина сигналів у тварин сильно залежить від виду, проте, серед них є і такі, які є інформативними і для представників інших видів. Так в Африці водопій одночасно використовується різними тваринами, наприклад, гну, зеброю і водяним козлом. Якщо зебра з її гострим слухом і нюхом чує наближення лева або іншого хижака, її дії також інформують про це сусідів по водопою. В залежності від ступеня розвитку у тварин тих або інших органів чуття, при спілкуванні можуть використовуватися різні способи комунікацій. (uk)
- 在生物科學的研究中，生物溝通（英語： biocommunication）是植物、動物、真菌、原生動物和微生物的物種內或物種間的任何特定類型的溝通。 溝通基本上意味著遵循三個級別（句法、語用和語義（英語：semantic））規則的符號介導的交互。在大多數情況下，符號是化學分子（化學物質），但也有觸覺，或者在動物中也有視覺和聽覺。動物的生物溝通可能包括聲響的發出與接受（如鳥類之間）或費洛蒙產生（如各種昆蟲之間），植物和動物之間的化學訊號（如維管植物用於警告昆蟲的單寧生產），以及植物之間和植物內部的化學介導溝通。 真菌的生物溝通表明，菌絲體溝通整合了真菌生物、土壤細菌和植物根部細胞之間的種間訊號介導的相互作用，沒有這些相互作用，植物營養就無法組織起來。纖毛蟲的生物溝通識別了這些單細胞真核生物中的各種溝通水平（英語：levels）和模體（英語：motifs）。噬菌體的生物溝通表明，地球上最豐富的活體通過訊號介導的相互作用進行協調和組織。生物溝通是協調各種免疫系統細胞類型行為的重要媒介。 (zh)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
