| rdfs:comment
| - Als Bagauden wurden im 3. Jahrhundert und in der Spätantike bewaffnete Bauern und Hirten in Gallien und Hispanien bezeichnet, die sich gegen die römische Obrigkeit erhoben. (de)
- Bagaudak (latinez bagaudae) Galia eta Hispaniako probintzia erromatarretako nekazari-taldeak izan ziren, Behe Erromatar Inperioan, II. mendetik V. mendera, jauntxo handien eta Erromatar Inperioaren aurka altxatu zirenak. Bagauden matxinada nagusia V. mendearen lehen partean izan zen, Euskal Herriko lurraldeetan. Lehen matxinada ezaguna 285ean izan zen, eta indarrik gehiena V. mendeko inbasio germaniarrekin eduki zuten, Behe Erromatar Inperioaren krisian. Matxinada horiek izan ziren Erromatar Inperioaren desegin izanaren arrazoietako bat. (eu)
- Bagaudi o bacaudae erano bande di vagabondi celtici, diventati poi contadini e pastori e infine, nel clima delle sollevazioni provocate dalla pressione fiscale romana, briganti. Il termine deriva dal bretone bagad che significa "gruppo", "truppa". (it)
- 巴高達運動（Bagaudae）是罗马帝国晚期开始于三世纪危机的农民起义和叛乱，多发生在受罗马同化程度较少的高卢和西班牙地区，运动一直持续至西罗马帝国灭亡，极大地削弱了当地罗马帝国的权力基础。 (zh)
- Durant l'antic Imperi Romà, primer al sud de les Gàl·lies i després a les Hispànies, reberen el nom genèric de bagaudes aquelles partides revoltades de camperols pobres lliures, esclaus i/o soldats desertors que s'enfrontaren violentament contra els latifundis i l'autoritat imperial. Arribaren a assetjar ciutats importants, i van destruir grans propietats. El fenomen de les bagaudes tingué lloc entre finals del segle II dC i el V dC, sobretot durant el segle iii; i no té continuïtat amb les antigues guerres servils dels segles II aC i I aC, tot i els diversos paral·lelismes. Malgrat la seva importància en el desmembrament de l'Imperi ens ha arribat poca documentació original al respecte. (ca)
- V pozdním období Římské říše byli bagaudové (latinsky bagaudae či bacaudae) ozbrojenými skupinami lokálních selských povstání v méně romanizovaných oblastích Galie a Hispánie. Pojmenování vzešlo z keltského jazyka galštiny (bagad), kdy se slovo ještě významově vztahovalo k bojovníkům. Ozbrojené skupiny označované latinsky jako bagaudae se však poprvé objevily až v 1. století n. l. a jednalo se o povstalce, jejichž úmyslem nebylo nahradit upadající římskou moc ani sesazení místní správy, ale jen vlastní obohacení ve formě plenění. Kromě sedláků a lidí nižších společenských vrstev mohly v krajních případech tyto nepravidelné voje početně zesílit o uprchlé otroky, zbojníky nebo dokonce dezertéry z řad římských legií. Se střídavými úspěchy se bagaudové dovedli prosadit v dobách nestability běh (cs)
- Bagaudae (also spelled bacaudae) were groups of peasant insurgents in the later Roman Empire who arose during the Crisis of the Third Century, and persisted until the very end of the Western Empire, particularly in the less-Romanised areas of Gallia and Hispania, where they were "exposed to the depredations of the late Roman state, and the great landowners and clerics who were its servants". (en)
- El término bagauda (bagaudae en latín; en bretón bagad; en galo significaba «tropa») se utiliza para designar a los integrantes de numerosas bandas que participaron en una larga serie de rebeliones, conocidas como las revueltas bagaudas, que se dieron en Galia e Hispania durante el Bajo Imperio, y que continuaron desarrollándose hasta el siglo X. Sus integrantes eran principalmente soldados desertores de las legiones o colonos evadidos de sus obligaciones fiscales, esclavos huidos, forajidos o indigentes que se enfrentaron a la opresión laboral tanto del sistema militar como del «prefeudal» de grandes propietarios que surgió en el Bajo Imperio. El vocablo puede tener un doble origen, bien una raíz latina que significa «revolucionarios», bien una de origen céltico que significa «guerrero». (es)
- Les bagaudes (en latin : bagaudæ) étaient, dans l'Empire romain, le nom donné aux bandes armées de paysans sans terre, d'esclaves, de soldats déserteurs et de brigands qui rançonnaient le nord-ouest de la Gaule du IIIe au Ve siècle. Le poids de la fiscalité romaine conjugué à la misère causée par le refroidissement du climat et les pillages des barbares venus du nord semblent être, pour la plupart de ces hommes, les raisons pour se résoudre à vivre de rapines. (fr)
- 바가우다이(라틴어: Bacaudae)는 로마 제국 후기 3세기의 위기 때부터 서로마 제국 멸망 때까지 갈리아와 히스파니아에서 준동한 농민 반군이다. 바가우다이라는 말은 "싸우는 자(fighters)"를 의미하는 갈리아어에서 비롯되었을 것으로 추측된다. C.E.V. 닉슨은 로마 제정 당국의 입장에서 바가우다이는 “시골 지역을 돌아다니며 노략질을 하는 도적떼”라고 접근했다. J.C.S. 레온은 사료를 거의 완전히 취합하여 바가우다이는 빈곤의 나락에 떨어진 현지인 자유인(노예가 아닌) 농민들이 도적떼, 도망노예, 탈영 군단병들과 결합한 것으로 파악했다. 이들이 이런 반군 세력을 형성한 이유는 로마 말기의 원(原)봉건 경제의 무자비한 수탈과 착취, 군대의 압제, 제국 주변부에 매겨지는 모든 형태의 조세에 저항하기 위한 것이었다. 바가우다이는 4세기 중반 콘스탄티우스 2세 때 다시 발생하며, 마침 알레만니의 침공과 시기가 겹쳤다. 프랑크인 출신 장군 가 이를 진압했지만, 경쟁자들에게 배반당한 실바누스는 황제를 참칭, 반란을 일으키면서 실바누스의 바가우다이 진압은 미완으로 남겨졌다. 360년경 는 바가우다이가 큰 읍락이나 성읍 주변부까지 공격해 왔음을 기록했다. (ko)
- Bagaudae (ook wel Bacaudae) was de benaming voor groepen opstandige boeren in het Romeinse Rijk die tijdens de Crisis van de derde eeuw, voornamelijk in Gallië het platteland onveilig maakten. De naam betekent vermoedelijk "vechters". De oorsprong van Bagaudae moet worden gezocht in boeren en stedelingen die vanwege de plundertochten door Germaanse stammen alles kwijt waren geraakt. Zij vormden gewapende groepen om zich te beschermen en voorzagen zichzelf van levensonderhoud door te roven en plunderen. (nl)
- Bagaudowie (łac. Bagaudae, liczba pojedyncza Bagauda) – uczestnicy zbrojnych buntów ludności wiejskiej w Galii i Hiszpanii, skierowanych przeciwko rzymskiemu uciskowi podatkowemu, jak i latyfundystom (koniec III – początek V wieku). Nazwa zwykle wywodzona z celtyckiego bagha (walka), znaczyłaby wojownik. Księga Suda rzeczownik βακαύδας wywodzi od czasownika βαγεύειν (wędrować) co odpowiada łacińskim vagari (włóczyć się) i vagantes (włóczędzy). Uczestnicy określani byli mianem agrestium ac latronum, quos Bagaudas incolae vocant (wieśniaków oraz zbójów, których miejscowi nazywają bagaudami), rusticani in Gallia concitassent et factioni suae Bacaudarum nomen inponerent (wieśniacy powstali w Galii dając swojemu związkowi miano bagaudów). (pl)
- Bagaudas, foi a denominação dada a bandos armados de camponeses sem terra, escravos, desertores e marginalizados; de origem celta, que viviam no noroeste da Gália, entre os séculos III e V DC. O movimento chegou a atuar em dois quintos do território da Gália. Dentre as causas do movimento, destacam-se: 1.
* os altos tributos exigidos pelo Império Romano; 2.
* a redução da produção agrícola causada pelo esfriamento do clima; e 3.
* o empobrecimento causado pelos saques dos bárbaros do norte. Esses fatores levaram muitos homens a se dedicarem às pilhagens para escapar da miséria. (pt)
- Багауди (від кельського baga – боротьба) – учасники антиримського визвольного руху який охопив північно-західну Галію, а пізніше і північно-східну Іспанію. Виступи багаудів продовжувалися з III по V століття і були особливо активними в 30-50 ті роки останнього. Основну масу учасників руху становило зубожіле вільне населення, колони, раби. Загони багаудів нападали на вілли великих землевласників та слабко захищені міста. В окремих районах Галії багаудам навіть вдалося утворити незалежні громади які не визнавали влади Риму. Керівники багаудів та Еліан, яких проголосили імператорами, створили армію де в піхоту брали землеробів, а в кінноту пастухів. Придушене римлянами повстання знову спалахнуло в 408 році, в 435-447 році охопило північно-західну Галію, однак знову було задавлене. 443 року б (uk)
- Багау́ды (лат. Bagaudae) — участники антиримского освободительного движения, охватившего северо-западную Галлию, а потом и северо-восточную Испанию. Выступления багаудов продолжались с III по V век. Основную массу участников движения составляло обнищавшее свободное население, колоны, рабы. Основным районом восстания были области между рекой Сеной и Луарой (обширные густые леса служили хорошим убежищем). Отряды багаудов нападали на виллы крупных землевладельцев и слабо защищённые города. В отдельных районах Галлии багаудам даже удалось создать независимые общины, которые не признавали власть Рима. Руководители багаудов Аманд и Элиан, которых провозгласили императорами, создали армию. Подавленное римлянами восстание снова вспыхнуло в 408 году, в 435—447 годах охватило северо-западную Галлию, (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)