| rdfs:comment
| - Ānvīkṣikī is a term in Sanskrit denoting roughly the "science of inquiry" and it should have been recognized in India as a distinct branch of learning as early as 650 BCE. However, over the centuries its meaning and import have undergone considerable variations. In the earliest period, the term was used to denote Atma-vidya, the science of the soul, in contrast to Adhyatma-vidya, the spiritual science, or Brahma-vidya, the divine science. In Manu Smriti the term Ānvīkṣikī has been used as equivalent to Atma-vidya and it has been described as a branch of the Vedas. In the fourth century BCE, Kautilya in his Arthashastra recognised it as a distinct branch of learning different from Vedas and other disciplines. Kautilya classifies all disciplines into four categories: scripture (the three Ved (en)
- Анвікшікі (анвіксікі) - термін на санскриті, приблизним значенням якого є «наука дослідження», яка визнавалась в Індії як окрема галузь навчання ще в 650 р. до н.е. Однак упродовж століть його значення зазнало значних змін. У найдавніший період цей термін використовувався для позначення Атма-відьї, науки про душу, на відміну від Адхіятми-відьї, духовної науки, або Брахми-відьї, божественної науки. У Ману Смріті термін Анвікшікі був використаний як рівнозначний Атма-відьї, і був описаний як гілка Вед. У IV столітті до нашої ери Каутілья у своїй Артхашастрі визнав його як окрему галузь навчання, відмінну від Вед та інших дисциплін. Каутілья класифікує всі дисципліни на чотири категорії: писання (три Веди, траї), сільське господарство та комерція (варта), політика та державне управління (дан (uk)
|
| has abstract
| - Ānvīkṣikī is a term in Sanskrit denoting roughly the "science of inquiry" and it should have been recognized in India as a distinct branch of learning as early as 650 BCE. However, over the centuries its meaning and import have undergone considerable variations. In the earliest period, the term was used to denote Atma-vidya, the science of the soul, in contrast to Adhyatma-vidya, the spiritual science, or Brahma-vidya, the divine science. In Manu Smriti the term Ānvīkṣikī has been used as equivalent to Atma-vidya and it has been described as a branch of the Vedas. In the fourth century BCE, Kautilya in his Arthashastra recognised it as a distinct branch of learning different from Vedas and other disciplines. Kautilya classifies all disciplines into four categories: scripture (the three Vedas, trayi), agriculture and commerce (varta), politics and public administration (danda-niti), and Ānvīkṣikī, the investigative reflective science. The distinction between Atma-vidya and Ānvīkṣikī is that while the former embodied certain dogmatic assertions about the nature of the soul, the latter contained reasons supporting those assertions. Thus Ānvīkṣikī dealt with two subjects, namely, atma, soul, and hetu, theory of reasons. The Samkhya, Yoga, and Lokayata, in so far as they treated of reasons affirming or denying the existence of soul, were included by Kautilya in the Ānvīkṣikī. Of the two subjects studied in the ambit of Ānvīkṣikī, the study of soul later developed and matured into a separate independent study described by the term Darsanas (meaning philosophy), and the theory of reasons was developed into an independent branch of study referred to as Nyaya or logic. This bifurcation of Ānvīkṣikī into philosophy and logic must have had its beginning in around 550 BCE with the exposition of the logical side of Ānvīkṣikī by Medhatithi Gautama. However the term Ānvīkṣikī has been in use in the general sense of a science embracing both the science of soul and the theory of reasons. It is interesting to observe that when the part of Ānvīkṣikī dealing with the theory of reasons developed into logic, the term Ānvīkṣikī began to be used to denote in this exclusive sense also. For example, Manusamhita has used this term in this special sense of logic. Gautama-dharma-sutra, Ramayana, Mahabharata all have used the term Ānvīkṣikī in this special sense. Ānvīkṣikī in this special sense has also been called by several other names, namely, Hetu-sastra, Hetu-vidya, Tarka-sastra, Vada-vidya, and also by Nyaya-sastra. (en)
- Анвікшікі (анвіксікі) - термін на санскриті, приблизним значенням якого є «наука дослідження», яка визнавалась в Індії як окрема галузь навчання ще в 650 р. до н.е. Однак упродовж століть його значення зазнало значних змін. У найдавніший період цей термін використовувався для позначення Атма-відьї, науки про душу, на відміну від Адхіятми-відьї, духовної науки, або Брахми-відьї, божественної науки. У Ману Смріті термін Анвікшікі був використаний як рівнозначний Атма-відьї, і був описаний як гілка Вед. У IV столітті до нашої ери Каутілья у своїй Артхашастрі визнав його як окрему галузь навчання, відмінну від Вед та інших дисциплін. Каутілья класифікує всі дисципліни на чотири категорії: писання (три Веди, траї), сільське господарство та комерція (варта), політика та державне управління (данда-ніті), а також анвікшікі - дослідницько-рефлекторна наука. Відмінність між Атма-відьєю та Анвікшікі полягає в тому, що у той час як перша уособлювала певні догматичні твердження про природу душі, останні містили причини, що підтверджують ці твердження. Таким чином, Анвікшікі торкнулись двох предметів, а саме: - душі та хету - теорії причин. Самкх'я, Йоґа та Локаята, наскільки вони пояснювали причини, що підтверджували або заперечували існування душі, були включені Каутільєю до Анвікшікі. З двох предметів, що вивчаються в межах Анвікшікі, вивчення душі згодом розвинулося і визріло в окреме незалежне дослідження, описане терміном Дарсанас (що означає філософія), а теорія причин була розвинена в незалежну галузь дослідження, яку називають Ньяя або логіка. Ця роздвоєність Анвікшікі на філософію та логіку, ймовірно розпочалась близько 550 р. до н.е. з відкриття логічної сторони Анвікшікі . Однак термін Анвікшікі вживається в загальному розумінні науки, що охоплює і науку про душу, і теорію причин. Цікаво зауважити, що коли частина Анвікшікі, що має справу з теорією причин, розвинулась в логіку, термін Анвікшікі почав вживатися і для позначення цього виняткового розуміння. Наприклад, Манусамхіта вжив цей термін в особливому сенсі логіки. Гаутама-дхарма-сутра, Рамаяна та Магабхарата вживають термін Анвікшікі в цьому особливому значенні. Анвікшікі також в цьому ж значенні називались кількома іншими іменами, а саме: Хету-састра, Хету-відья, Тарка-састра, Вада-відья, а також Ньяя-састра. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)